Диплодіоз кукурудзи
Диплодіоз кукурудзи — грибна хвороба, поширення якої може відбуватися з насінням. У промислових посівах її не діагностували.
Хвороба викликає зниження схожості на 5–40%, є серйозним патогеном кукурудзи упродовж вегетації. Ця хвороба негативно впливає на кількісні та якісні характеристики врожайності зерна та силосу. При інтенсивному розвитку хвороби можлива повна втрата врожаю і виключення поля з сівозміни на тривалий час.
В багатьох країнах, в тому числі і в Україні, ця хвороба є карантинною.
Диплодіоз кукурудзи в Україні називають ще сухою гниллю. Вона вражає надземні частини рослини – качани, стебла, може поширюватися і на корені.
Збудник – грибок.
Його розвиток проявляється у вигляді появи чорних плям на зернах, стеблах і листках. Рослина висихає, набуває сіруватого відтінку. Найбільш поширений диплодіоз саме в США, також нерідко від цієї хвороби страждають врожаї кукурудзи в Грузії.
Основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки, на яких у грунті зберігається грибниця до чотирьох років, а додаткове - заражене насіння. Причому на рештках рослин у грунті гриб може зберігатися протягом 3-4 років.
Хвороба сильно розвивається у тих зонах, де за липень — вересень сума опадів становить 500 мм І більше при середньодобовій температурі не нижче 20°С. Запізнення із збиранням кукурудзи спричинює посилення розвитку диплодіозу на качанах. Ураження качанів на деяких полях може сягати 15–25%.
Диплодіоз становить серйозну небезпеку для зон, де в липні-вересні опадів випадає близько 500 мм і більше, а середня добова температура повітря утримується не нижче 20°С. У районах, де в цей період опадів не менше 250–300 мм, а середньодобова температура у вересні не опускається нижче 15°С, хвороба може з’являтися в окремі роки; у місцевостях, де середньодобова температура вересня — нижче 13°С, навіть за достатньої вологості диплодіоз не розвиватиметься, так само як і в місцевостях, де за липень-вересень опадів випадає менше 150 мм. Такі спостереження дуже важливі для прогнозування цієї хвороби для зон вирощування кукурудзи в Україні.
Методи діагностування
- Візуальний огляд,
- метод вологої камери,
- метод виділення на живильне середовище,
- мікроскопіювання
- морфометрування
Уражуються стебла, листкові піхви, листки, але частіше качани. На стеблах, переважно на нижніх міжвузлях, біля вузлів з'являється побуріння, потім розм'якшуються тканини, і стебло ламається. Часто під піхвами листків з'являється біла грибниця. У місцях побуріння утворюються крапкоподібні, спочатку білі, а затим чорні пікніди. Особливо велика їх кількість на уражених стеблах, які перезимували. На уражених листках також з'являються бурі плями, іноді — пікніди.
Найбільш характерно диплодіоз проявляється на качанах. З нижньої частини вони вкриваються суцільним білим м'яким ватоподібним нальотом, який поширюється на прилеглі до качана обгортки. Сильно уражені качани мають зморщений і недорозвинений вигляд, легко ламаються. На слабоуражених качанах можна спостерігати пухку білу грибницю, яка розмішується між борозенками або біля основи зернівок. Іноді зернівки в ураженому качані набувають коричневого кольору і легко кришаться. Найбільш типові прояви диплодіозу — утворення на зернівках, особливо в ділянці зародка, усередині стрижня і на обгортках, що прилягають до качана, пікнід у вигляді чорних крапок, які трохи піднімаються.
Збудником хвороби є гриб Sphaeropsidales.
Пікніди темні, кулясті, злегка приплюснуті, чорнувато-сірі, діаметром 350-500 мкм. Вони утворюються у тканині рослини або на щільних скупченнях грибниці. У пікнідах формується велика кількість довгастих, прямих або трохи зігнутих дво- і триклітинних пікноспор розміром 13-33 х х 3-7 мкм. Найкраще проростають спори при 20°С, а розвивається хвороба при 28-30°С.
Збудником хвороби є Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton, Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton
Пікніди 150-450 мкм, конідії блідо-коричневі, прямі або злегка викривлені, число перегородок 0-3 (частіше 1), розміром 44-82 х7,5-11.5 мкм
Агротехнічні
- раціональне використання мінеральних добрив;
- Дотримання правильних сівозмін та строків сівби;
- дотримання строків збирання врожаю;
- дотримання технологічних вимог вологості до качанів, що закладаються на зберігання;
- знищення післяжнивних залишків;
- глибока зяблева оранка;
- дотримання встановлених термінів сівозміни;
- вирощування сортів і гібридів кукурудзи, які мають підвищену стійкість до диплодіозу;
- територіальна віддаленість посівів минулого і поточного року, не менше ніж на 1000 м;
- боротьба з хворобами в період вегетації рослин;
- карантинні заходи попередження поширення захворювання.
