Опис та характеристика рослини Кукурудза звичайна

кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
кукурудза
Інша назва (народні назви): 
маїс , божа пшеничка, кендериця, кійки, мелай, початка, шулька.
Назва на латині: 
Zea mays L..
Назва на російській мові: 
кукуруза обыкновенная.
Назва на англійській мові: 
corn is common.

КУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНА (маїс), Zea mays L. (zea - від грец. zeіa - назва кормового злаку; mays від мексик. народної назви рослини maіz) - рослина родини м’ятликових (Poaceae). Кукурудза належить до найпоширеніших культур у світовому землеробстві. Серед оброблюваних рослин вона стоїть на першому місці з валового збору зерна і на другому за посівними площами, поступаючись лише пшениці. Кукурудза — короткоденна культура тропічного походження. У той час як відбувалася міграція кукурудзи в помірні зони, відбувалася і її адаптація до довгого дня. У результаті утворювалися більш ранньостиглі сорти, які домінували в нових для кукурудзи кліматичних умовах.

Історія: 

Кукурудза - одна з найстаріших культур, походить з Центральної і Південної Америки. Тут її культивували ще 5-10 тис. років тому. Вона була головною продовольчою культурою для місцевого населення. В Європі кукурудза стала відома лише в кінці XV століття. В 1500 році Х.Колумб привіз насіння в Севілью (Іспанія). Спочатку її вирощували як рідкісну декоративну рослину. Звідси вона потрапила в Португалію, Італію, а в XVI столітті - в Китай, Індію та інші країни. В Україну кукурудза потрапила через Крим в XVII столітті і тривалий час була мало поширена. За іншою версією кукурудза прийшла з Молдавії, поширилась в Одеській області, поступово завойовуючи Південь України. Кукурудза - одна з найпоширеніших культур у світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці і рису.

Використовується: 

Кукурудза - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру - на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб - виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту. Урожай кукурудзи широко використовується як ключова сировина для біогазу.

Лікарські властивості: 

Рідкий екстракт і спиртова настойка кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію жовчі та поліпшують її рух, розріджують жовч, зменшують кількість білірубіну в жовчі, прискорюють процес зсідання крові. Препарати кукурудзи збільшують кількість тромбоцитів у крові та значно посилюють діурез. Медичною промисловістю випускається екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий (1 : 1), виготовлений на 70% спирті. Застосовується як жовчегінний засіб при холециститі, холангіті та порушенні функцій травного каналу. Настій кукурудзяних приймочок здавна використовують при хворобах нирок, зокрема при гломерулонефриті, нефролітіазі, циститі, уретриті, при хворобах печінки, для зниження апетиту при ожирінні, при серцевих і ниркових набряках та при хворобах жіночих статевих органів, зокрема при маткових кровотечах.

Стебло: 
прямостояче, циліндричне, висотою від 50 см до 6-7 м, завтовшки 2-7 см, поділене міжвузлями. Стебло вкрите епідермісом (тонкими захисними тканинами), під яким перебуває дерев’яниста частина стебла, що складається з тісно скупчених судинно-волокнистих пучків з великим вмістом кремнію, який надає стеблу міцності. Серцевина стебла заповнена губчастими тканинами (паренхімою) і теж містить судинні пучки і ситоподібні трубки. По судинах вода і розчинені в ній солі з ґрунту переміщаються від коріння через стебло до листя, по ситоподібних трубках у зворотному напрямку переміщуються пластичні речовини, що синтезуються в листку (вуглеводи та ін.). Кількість вузлів стебла варіюється: підземних - від 4 до 9, надземних - від 6 до 20 і більше. У скоростиглих форм, як правило, вузлів менше, ніж у пізньостиглих. Росте стебло завдяки видовженню міжвузлів, а не збільшенню кількості вузлів. Довжина міжвузлів збільшується знизу догори: найкоротші міжвузля розташовано безпосередньо над землею, а найдовшим є найвище міжвузля, яке несе чоловіче суцвіття (волоть).
Листки: 
довге, лінійно-ланцетоподібне, складається з листкової піхви, яка щільно охоплює стебло, листкової пластинки шириною 5-12 см та язичка, розташованого в місці переходу піхви у пластинку. Кільцеподібні потовщені листкові вузли, утворювані піхвами і язичками, забезпечують більшу міцність стебла та сприяють випрямленню при виляганні рослин. З нижнього боку листок гладенький, з верхнього різною мірою опушений, з товстою центральною жилкою. Листки відходять від стебла по одному з кожного вузла таким чином, що кожний вище розташований листок відходить у протилежний бік від нижче розташованого, і це забезпечує оптимальне поглинання сонячного світла. За сприятливих погодних умов та при правильному догляді листя інтенсивно відростає. У ранньостиглих форм зазвичай формується по 8-10 листків, а у дуже пізньостиглих їхня кількість досягає 30 і більше.
Коренева система: 
мичкувата, дуже розгалужена, з глибоким проникненням у ґрунт. Основна маса коренів перебуває у шарі ґрунту на глибині 30-60 см від поверхні, але частина з них проникає глибше, постачаючи воду рослині з глибини 1,5-4 м. У межах кореневої системи розрізняють 4 типи коренів: основні зародкові, бокові зародкові, постійні і повітряні. Найбільше значення для рослини мають постійні корені, які формуються з підземних стеблових вузлів на глибині 3-5 см від поверхні ґрунту. Повітряні (поверхневі) корені розвиваються, як правило, у другій половині вегетації і є опорними, - вони підсилюють стійкість рослин до вилягання. Але якщо ці корені потрапляють у вологий ґрунт (наприклад, при підгортанні під час міжрядних обробок), вони можуть включатись у функцію живлення, істотно посилюючи загальну потужність кореневої системи. Розвиток і потужність кореневої системи залежать від генетичних особливостей гібрида, температури та вологості ґрунту. Потужність кореневої системи - запорука отримання високих урожаїв. Саме тому агротехнічні заходи дуже важливі і спрямовані на створення сприятливих для її формування умов і розвитку.
Суцвіття: 
на одній рослині формується чоловіче суцвіття — волоть і жіноче — початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною. Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів — пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні — товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25 % загальної маси по-чатка. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками.
Насіння: 
гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення.
Квітки: 
Чоловічі квітки зібрані у верхівках, жіночі - на качанах, у пазухах верхніх стеблових листків.Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими — квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300—1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками — початки — розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні — шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі — квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна — верхня, друга, нижня — безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен — від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см)ниткоподібного стовпчика і приймочки.
Розвиток: 
Розвиток рослини кукурудзи починається з проростання зернівки. Спочатку внаслідок набухання зернівки зникає борозенка на черевці, після чого в повздовжньому напрямку лопається оболонка і з’являється первинний корінець та зародкова брунька, вкриті відповідно кореневою і бруньковою піхвами. Первинний корінець спрямовується донизу, а брунька - вертикально вгору. Приблизно на третю-четверту добу після проростання на середнєпідсім’ядольному коліні, яке лежить між первинним корінцем і брунькою, з’являються зачатки придаткових корінців. Пізніше із зародкової бруньки розвиваються листочки, які виходять на поверхню у вигляді шильця - згорнуті в трубочку і вкриті колеоптилем, що має потужний тургор і пробиває ґрунт.
Цвіте і плодоносить: 
дуже ранньостиглі — 70–80 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 110–149); ранньостиглі — 81–90 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 150–199); середньоранні — 91–100 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 200–299); середньостиглі — 101–110 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 300–399); середньопізні — 111–120 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 400–499); пізньостиглі — 121–130 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 500–599); дуже пізні — 131–140 діб від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 600–699).
Розмножується: 
безпосереднім посівом насіння в ґрунт.
Сходи: 
Швидкість проростання залежить від сукупності чинників: температури ґрунту, вологості і доступу кисню. В умовах України тривалість періоду від сівби до появи сходів може коливатися від 6 до 25 діб (у середньому 10-12 діб).
Біологічні особливості: 

Кукурудза - теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння - 8-10°С, сходи з'являються за 10-12°С. При зниженні температури інкрустоване насіння може лежати в ґрунті 25-30 днів і здатне прорости після потепління. У літній період вегетації за температури 14-15°С ріст рослин сповільнюється, а за 10°С припиняється. У фазах сходи - викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку - 20-23°С. Кукурудза належить до посухостійких культур, і погано переносить перезволоження ґрунту. Завдяки сильному розвиткові кореневої системи, вона використовує вологу з більшої площі і глибших горизонтів ґрунту, при перезволоженні нестача кисню сповільнює надходження фосфору в корені, що погіршує білковий обмін і різко зменшує врожайність. Кукурудза - світлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить затінення. У надмірно загущених посівах розвиток рослин затримується, зернова продуктивність зменшується. Рослини швидше вегетують при 8-9-годинному світловому дні. При тривалості дня 12-14 год. затягуються строки дозрівання кукурудзи. Високі врожаї кукурудза дає на чистих, добре аерованих ґрунтах з глибоким гумусним шаром, з нейтральною, або слабокислою реакцією.  Добре росте на більшості типів ґрунтів, малопридатними для вирощування кукурудзи є: холодні, заболочені, кислі, важкі глинисті, засолені та торфові (де часто не вистачає міді).

Кукурудза звичайна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Кукурудза
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Якість Холодостійк. Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
793 З, ВППС: 924924 - Маїсадур Семанс 2018 зерн ср (210) Л
Kamponi CS З, ВППС: 485485 - Коссад Семанс ЕС А 2017 зерн сс Л, С
KBC MIKKI З, ВППС: 20922092 - КВС ЗААТ СЕ 2017 зерн ср С
ЄВРО 301 МВ З, ВППС, ВП, П: 962962 - Науково- виробниче фермерське господарство "Компанія "Маїс" 2003 зерн сс (300) Л <=81,3 ц/га висока висока висока
ЄВРО 401 СВ З, ВППС, ВП, П: 962962 - Науково- виробниче фермерське господарство "Компанія "Маїс" 2003 зерн сп (400) С 18.5-148 ц/га
Євростар З, ВППС: 806806 - Євраліс Семанс 2001 зерн ср (210) П, С
ЄС Тріо З, П: 806806 - Євраліс Семанс 2008 зерн ср (220) Л <=91,5 ц/га <=8,8 <=9,0
Ігорів 290 СВ З, ВППС: 655655 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" 2018 зерн ср (290) Л
Ізяслав 220 МВ З: 311, 962
ВППС, ВП: 962, 1854311 - Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук
962 - Науково- виробниче фермерське господарство "Компанія "Маїс"
1854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України
2010 зерн ср С до 8,0 (висока)
Іллінецький 90 СВ З, ВППС, ВП: 10281028 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Расава" 2015 зерн ср Л С: 45 ц/га
Л: 78,1 ц/га
П: 69,9 ц/га
9 8-9 9
Інгрід З, ВППС: 793793 - Лімагрейн Юроп 2010 зерн сс Л, С
Інгульський З, ВППС, ВП: 16981698 - Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України 2015 зерн сс (350) С 45,7-77,4 ц/га (середня) С: 45,7 ц/га
Л: 77,4 ц/га
нкр 9-9 (висока) 7-8 (середня) 9-9 (висока)
Індустрія МВ З, ВППС, ВП: 404404 - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук 2010 зерн сс С 111,5-120ц/га висока висока висока висока
Іннагуа З: 806806 - Євраліс Семанс 2001 зерн ср (220) С 60-62 ц/га
Інсафл З, ВППС: 844844 - Монсанто Технолоджі ЛТД 2017 зерн ср Л, С С: 56,3 ц/га
Л: 78,9 ц/га
П: 70,4 ц/га
8,5-9 7,8-8,8 9
Ірша З: 311, 962
ВППС, ВП: 962, 1854311 - Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук
962 - Науково- виробниче фермерське господарство "Компанія "Маїс"
1854 - Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України
2012 зерн сс (300) Л до 8,0 (висока)
Ісбері З, ВППС: 485485 - Коссад Семанс ЕС А 2011 зерн сс (320) Л висока <=106,8 ц/га
Іскра МВ З, ВППС, ВП, П: 181, 404181 - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Насіннєва компанія "Маїс"
404 - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук
2006 зерн сс (340) С 71-92,3 ц/га 8,7-8,8 8,4-8,5 до 9
ІСХ303 З, ВППС, ВП: 16941694 - Заатен Уніон Румунія Срл. 2015 зерн сс (300) С С: 47,7 ц/га
Л: 81,4 ц/га
9 8-9 9
Аалвіто З, ВППС: 713713 - Адванта Інтернешнл Б.В., (СЕС - Європа Н.В./С.А.) 1999 зерн сс (370) С
Пропозиції
134.39 $/мішок
м. Кропивницький
  • Тип: насіння
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Посівна/посадкова
221.9 $/мішок
м. Кропивницький
  • Тип: насіння
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Посівна/посадкова