Іржа лінійна

Проявляється в окремі роки на стеблах, листових піхвах, листках і колоскових лусочках. Спочатку утворюються іржаво-бурі довгасті пилять подушечки (уредопустули), які зливаються в подовжені лінії. Навколо пустул помітна облямівка, що утворилася внаслідок розриву епідермісу. В кінці вегетації рослин у місцях утворення уредопустул і поряд з ними з'являються чорні випуклі, подовжені теліопустули, що розташовуються суцільними лініями до 22мм довжини. При сильному ураженні хворобою різко зменшується посухостійкість рослин, що призводить до утворення щуплого зерна.

Збудником хвороби є гриб — Puccinia graminis Pers f. sp. tritici Erikss. et Henn. Він дводомний: спермогоніальне й еціальне спороношення формується на барбарисі або магонії, всі інші стадії — на пшениці та інших злакових культурах. Гриб складається більше як з 300 рас і біотипів, які уражують певні сорти. За час вегетації рослин збудник може дати декілька генерацій уредініоспор, завдяки чому відбувається швидке поширення хвороби. Наприкінці вегетації на злакових культурах у місцях уражень з’являються теліопустули з теліоспорами, утворюючи чорні смуги завдовжки 15–20 см.

Збудник лінійної, або стеблової іржі жита є двудомний гриб — Puccinia graminis Pers. f. secalis Eriks. et Henn., який належить до царства Fungi, класу Teliomycetes, порядку Uredinales, родини Pucciniaceae, роду Puccinia (раніше: клас Basidiomycetes, порядок Uredinales). Ця форма патогена налічує понад 20 рас. Крім жита, уражує ячмінь та дикорослі злаки. Первинне зараження жита викликають еціоспори, що утворюються на барбарисі і магонії. Еціоспори кулясті або округло-тупобагатогранні, жовтуватого забарвлення, розміром 14–22 х 12–18 мкм.