Кагатна гниль буряків
Кагатна гниль розвивається в період зберігання коренеплодів маточного і фабричного буряка в кагатах, при тимчасовому зберіганні коренів в поле. Процес гниття коренів протікає при діяльності цілого комплексу мікроорганізмів. Одним з активних збудників хвороби є гігрофільний гриб Botrytis cinerea (збудник сірої гнилі). На ураженій тканині він утворює пишну сіру грибницю. У результаті тканина коренеплоду втрачає міцність і легко руйнується. Не менш активними збудниками кагатної гнилі є гриби з роду Fusarium, такі як F. oxysporum і F.solani, що утворюють на гниючих коріннях білий або рожевий міцелій. Гриби р. Fusarium вражають коріння буряка часто ще в полі під час вегетації, а потім потрапляють в кагати, де продовжують свій розвиток. При підвищеній температурі в кагатах (самозігрівання буряка або при зберіганні буряків в умовах високих температур, які бувають в ранні періоди зберігання буряка в південних районах бурякосіяння) швидко поширюється термофільний гриб Rhizopus nigricans. На поверхні коренеплодів утворюється рихловойлочний, оливково-буро-сірий міцелій гриба. Інфекція зберігається в грунті, рослинних рештках і коренеплодах. В процесі своєї життєдіяльності може розкладати цукор, викликаючи спиртове бродіння.
Тип кагатної гнилі залежить від збудників, які зумовлюють гниття буряку, та від умов його зберігання. Збудниками кагатної гнилі може бути комплекс грибів і бактерій (понад 150 видів). Найчастіше зустрічаються Botrytis cinerea Fr. (утворює сірий наліт), різні види роду Fusarium Link, (білий наліт з рожевим відтінком) та Rhizopus Ehr. (світло-сірий наліт). Інколи активну роль в утворенні кагатної гнилі відіграють Phoma betae Fr., види родів Penicillium Link. Aspergillus Michel і Fr. та ін. Ці збудники можуть бути занесені в катати з ураженими коренями з поля і розвиватися на них. Ослаблення рослин під час вегетації викликають різні хвороби, пошкодження комахами й під час збирання та транспортування, а також прив'ялювання коренів, які довго зберігаються у купах без накриття. Корені починають в'янути з хвостової частини, тому гниль здебільшого починає розвиватись саме у цьому місці.
Причиною виникнення кагатної гнилі можуть бути несприятливі умови зберігання буряку — висока І низька температура, понижена вологість.
B. cinerea - типовий аероб, розвивається при температурі від 4 до 42оС (оптимальна 25-30оС) і відносній вологості повітря близько 100%. Збудники фузаріозу розвиваються при оптимальній температурі 18-27оС, мінімальної - 10оС, максимальної - 35оС; оптимальної вологості повітря 40-70%. Різопус розвивається при температурі від 5 до 45оС (оптимальна 30-35оС), невимогливий до кисню повітря.
При різних способах зберігання цукрових буряків в польових кагатах втрати ваги цукрових буряків досягають 17,9%, а втрати цукру від 1,74 до 9,23%; в насінницьких господарствах гине від гнилі до 25-36% маточних коренів; із цукрових буряків, ураженої гниллю більше ніж на 10-12%, отримати білий кристалічний цукор практично неможливо.
Захисні заходи:
• Внесення підвищених доз добрив
• Захист буряків від шкідників і хвороб в період вегетації
• Захист буряків від підв'ялювання в період збирання
• Запобігання коренеплодів від механічних пошкоджень при збиранні, транспортуванні і перевантаженні
• Захист від підморожування
• Ретельна бракування коренів перед укладанням в кагати
• Обробка вапном кагатні поля
• Періодичне проведення аналізів зберігаються коренів і видалення вогнищ Кагатної гнилі
