В'янення фузаріозне картоплі

В'янення фузаріозне картоплі Рис.1
Назва російською мовою: 
Увядание фузариозное картофеля.
Назва латиною: 
Fusarium oxysporum Sehl..
Назва англійською мовою: 
Wilt Fusarium affected potatoes.
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Група хвороб: 
Основна хвороба: 

Це захворювання належить до групи грибних і бактеріальних хвороб картоплі, зовнішньою ознакою яких є в'янення рослин. Крім фузаріозного найбільш поширене вертіциллезному і трахеобактеріозное в'янення. Проявляється на початку цвітіння рослин картоплі. Листя, починаючи з верхніх, втрачають тургор, набувають блідо-зелене забарвлення. Верхівка стебла стає антоціановой і никнуть. За ніч тургор на деякий час відновлюється, але потім листя повністю жовтіють, скручуються і вся рослина засихає. В уражених рослин руйнується підземний стебло, буріють бічні корені і столони. 

Ознаки хвороби: 

Викликає зрідження сходів. В роки зі сприятливими для розвитку хвороби умовами зниження врожайності може сягати 40%. Фузаріозне в’янення, на відміну  від вертицильозного, характеризується більш швидким плином хвороби. Перші симптоми в період вегетації – верхнє листя стає світлішим та супроводжується краєвим антоціанозом листя, згортається в човник уздовж головної несучої жилки. Поступово листя втрачає тургор та стає пониклим. Нижня частина стебла стає бурою, а за підвищеної вологості повітря загниває та покривається рожевим або оранжевим нальотом споро ношення збудника. Уражена рослина повністю в’яне протягом декількох днів, засихає та легко висмикується з грунту. На поперечному розрізі хворого стебла можна побачити побуріння окремих судин або ж всього судинного кільця.
В період зберігання розвивається суха фузаріозна гнилизна, розвиток якої прогресує до кінця зберігання. Бульби загнивають спочатку зі сторони столону після переходу туди збудника. Спочатку на поверхні бульби  з’являються сірувато-бурі, тьмяні, дещо вдавлені плями з випуклими міцеліальними подушечками білого, рожевого або жовтого кольору. В майбутньому м’якуш під плямою стає сухим, трухлявим, шкірка зморщується; в ураженій частині утворюються пустоти, заповнені  щільним білим міцелієм патогенна. Вічка уражених бульб проростають повільно, часто ниткоподібними паростками. Інфекція швидко переходить на сусідні бульби.

Уражують: 
листя
Розвиток: 

Розвитку вілту сприяють підвищена вологість грунту та надлишок органічних добрив, а також механічні пошкодження(тріщини, порізи). Збудник проникає також через ранки, залишені капустянкою, дротяниками, личинками підгризаючих совок. Зявляється вогнищами протягом всього періоду вегетації, особливо під час цвітіння; уражені рослини передчасно відмирають до або в період формування бульб. Збудник здатний уражувати рослини в різному віці. В полі в’янення спостерігається вогнищами та посилюється в жаркі години, коли рослина інтенсивно випаровує вологу.

Поширення: 
повсюдно, але особливо великої шкоди завдають на півдні і південному сході.
 
Заходи захисту: 

Здоровий посадковий матеріал, дотримання правильної сівозміни, бажана наявність в ланці сівозміни люцерни, оптимальне внесення добрив та полив, підбір відносно стійких сортів, знищення бадилля перед збиранням картоплі.

Рекомендовані препарати