Опис та характеристика рослини Абрикос звичайний

плоди абрикоса
абрикос чорнокорий
квітка абрикоса
рожевий цвіт абрикоса
абрикос
абрикос гілка
абрикос рослина
абрикос
насіння абрикоса
Переглянути інформацію щодо вирощування культури абрикос.
Інша назва (народні назви): 
Жерделі, Морелі.
Назва на латині: 
Prunus armeniaca L..
Назва на російській мові: 
Абрикос.
Назва на англійській мові: 
Аpricot.

Абрикос звичайний - листопадне плодове дерево (рідше кущ) родини Рожеві (Rosaceae) висотою 6-8 метрів, з потужною кореневою системою, яка розміщується на різних рівнях, в залежності від ґрунтових умов. Середня тривалість життя рослин 40-60 років. На своїй історичній батьківщині - Середній Азії дерева абрикоса живуть 150-200 років і плодоносять до 100-го віку. Висота таких рослин сягає 15-18 метрів.

Історія: 

Батьківщина абрикосу – Північно-Східна Азія , де абрикос відомий більше 4000 років . До Європи абрикос потрапив незадовго до початку нашої ери через Грецію і Римську імперію . У XIV столітті він став відомий в Англії, а звідси через Атлантичний океан в XVII столітті був завезений до штату Вірджинія (США). Спочатку вважали, що культурні форми абрикоса були завезені до Італії з Вірменії . В античній писемності його називали Malum armeniaca (яблуня з Вірменії) . Пізніше абрикос, був виділений в самостійний вид – Armeniaca vulgaris .

Використовується: 

Дуже цінна порода з групи кісточкових. Харчова, медоносна та технічна рослина. Використовують плоди, насіння та абрикосову камедь. Плоди використовуються у свіжому вигляді, для консервування та сушки. Для сушіння використовують плоди середньоазіатських сортів з високим вмістом цукру та сухої речовини. Ядро (насіння) у цих сортів солодке, тому використовується для харчування як горіхи.[3] Сушені абрикоси містять калій (K), що стимулює роботу серця та цілого організму. Сушені абрикоси без кісточок називаються курага, з кісточками — урюк. Сушені плоди містять 50-60% цукру. Ядра кісточок мають солодкий смак, їх вживають як замінник мигдалю. На стовбурах і гілках абрикоса виділяється камедь, з якого виготовляють клей та масляні емульсії. З деревини виготовляють музичні інструменти, що добре звучать, сувеніри. Абрикос використовують і як підщепу для деяких плодових порід.

Лікарські властивості: 

М'якуш плодів містить близько 27 % цукрів (переважно сахароза), понад 2,5 % органічних кислот (яблучна, лимонна, саліцилова, винна), пектини (1 %), бета-каротин (1,6 мг %), аскорбінову кислоту (10 мг%), тіамін, рибофлавін, флавоноїди, калій (305 мг %), залізо, срібло тощо.У насінні є жирна олія (30—50% ) емульсин, глікозид амигдалін (у дикорослого абрикоса); в камеді є арабіноза (41 %), галактоза (44 %), глюкуронова кислота (16 %), мінеральні та білкові речовини. У медицині використовують плоди у свіжому і сушеному видах. Високий вміст калію і заліза робить сухі абрикоси необхідними в харчовому раціоні вагітних та хворих анемією. Солі калію, що містяться в м'якоті абрикоса дозволяють застосовувати плоди для дієтичного харчування хворих, в першу чергу з серцево-судинними захворюваннями. Курагу призначають хворим з порушеннями серцевого ритму, недостатністю кровообігу, хворим, що лікуються сечогінними засобами і серцевими глікозидами, при інфаркті міокарда, міастенії і при інших захворюваннях. 

При цукровому діабеті вживати курагу не рекомендується.
Листки: 
чергові, широкі, округлі або яйцевидні, при основі майже серцевидні, цілісні, нерівнопилчасті, майже голі, з верхнього боку темно-зелені, блискучі, з нижнього - матові.
Насіння: 
Кісточка абрикоса досить велика - приблизно четверть плода. Форма різноманітна і залежить від сорту: плоска,шорстка,гладка,яйцеподібна з різними відхиленнями. На спинному шві кісточки є добре виражене ребро загостренної форми,трохи слабше виражені 2 бічних ребра. Черевний шов виражений зовсім слабо. Колір світло-коричневий. Всерелині кісточка має одну, іноді дві насінини, вкриті щільною шкіркою жовтого кольору з коричневими вкрапленнями. Колір насіння - білий. На смак насіння може бути як гірким так і солодким.
Квітки: 
двостатеві, поодинокі (рідше — по дві в листкових пазухах), майже сидячі, 5-пелюсткові, білі або рожеві (до 3 см у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою 5-членою оцвітиною. тичинок багато. Маточка одна з верхньою зав'яззю та одним стовпчиком.
Плоди: 
округла або обернено яйцевидна соковито-м'ясиста кістянка (до 6 см у діаметрі)з повстистим опушенням, від блідо-жовтого до помаранчевого кольору з одностороннім червнонуватим рум'янцем і без нього, є сорти з фіолетовим забарвленням шкірки. М'якуш солодкий, кисло-солодкий,ароматний, у дикорослих форм нерідко грубоволокнистий з гіркуватим присмаком. Дозрівають у червні - серпні.
Цвіте: 
березень - квітень (до розпускання листків).
Розмножується: 
Абрикос, як і більшість плодових культур, зазвичай розмножують вегетативно. Для цього здебільшого застосовують такі способи: кореневої порослю, кореневими нащадками штучно ізольованих коренів, кореневими живцями, щепленням. Крім того, хоча він практично не застосовується, але можливий і дуже хороший метод повітряних відводків та метод розмноження насінням. Кореневої порослі та відводків зазвичай утворюється невелика кількість, а їх викопування завдає шкоди кореневій системі материнського дерева - значення цих способів не велика. Спосіб кореневого живцювання може дати набагато більше посадкового матеріалу, однак застосовується досить рідко. Вирощений з кісточок місцевої рослини абрикос буде набагато більш стійкий до клімату, і властивості сорту абрикоса зазвичай успадковуються.
Екологічні умови: 

Сортовий абрикос поширений в основному на півдні України, але й там він плодоносить нерегулярно. Часто у дерев взимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, так як абрикос рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоса з насіння, їх називають «жерделі». Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відрізняються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов вирощування, мають підвищену зимостійкість. У абрикоса є самоплодні і самобесплодні сорти. Краще в насадженнях вирощувати кілька дерев для перехресного запилення квіток.

Поширюється: 
В даний час культура абрикоса має великий ареал розповсюдження, від 50° північної широти до 35° південної широти, за винятком тропічної зони. У місцях природного походження абрикос піднімаємося на висоту до 800-1000 м. У природі абрикос поширений досить широко, головним чином у північній півкулі.У Європі та Азії він займає широку смугу нижче лінії іспанської , французької та південно-англійського узбережжя Атлантичного океану до Японії. У Північній Америці він росте на такій же по ширині смузі від Каліфорнії до Атлантичного океану.Відомі й напівкультурних форми абрикоса - Жарделі, широко використовувалися свого часу при закладці лісосмуг.

Абрикос звичайний - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: абрикос
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Холодостійк. Стійк. посухи Стійк. хвороб
Іскорка Тавриди З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2011 до 200 ц/га вище середньої висока
Авіатор З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1995 ун пс С вище середньої висока 7-8 (висока)
Альтаїр З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010
Альянс З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 висока середня
Ананасний Цюрупінський З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1962 ун сс С
Ауток З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 13,0 тон/га висока середня
Ботсадівський З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України 2001 ун ср Л, С висока
Буревісник З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1991 стл рс С
Гамлет З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 11.5 тон/га висока висока середня
Діоніс З, ВППС, ВП: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр 2013 висока
Дар Мелітополя З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
2006 ун сп С висока
Дивний З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 10.0 тон/га середня середня
Зоряний З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
2000 ун ср С висока
Костінський З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 середня середня
Кримський Амур З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1994 ун сп С середня середня середня
Крокус З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 12,0 тон/га висока висока
Кумір З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
2006 ун нр С
Магістр З, ВППС, ВП: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр 2013 ун сп С висока вище середньої висока
Мелітопольський лучистий З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
1990 стл сс С висока
Мелітопольський пізній З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
1988 ун пс Л, С висока висока