Опис та характеристика рослини Цикорій кореневий

Цикорій – цінна сировина для виготовлення кави, добування спирту та фруктового цукру (фруктози), який широко використовують в кондитерській промисловості.

Листя цикорію має високу кормову цінність. У перерахунку на суху речовину воно містить близько 22% сирого протеїну, до 5 жиру і 35-40% безазотистих речовин. У Франції і Великій Британії цикорій вирощують на зелений корм, силос. Зелену масу цикорію і силос згодовують великій рогатій худобі, вівцям, коням, свиням, гусям. Цикорій підвищує продуктивність тварин.

Коріння заготовляють восени, а надземну частину рослини-влітку, під час цвітіння. Корінь цикорію містить гірку речовину, інулін, цукру, білки, мінеральні солі, вітаміни та інші речовини. При прийомі всередину він підвищує апетит, покращує обмін речовин, травлення, діє заспокійливо, протизапально і сечогінний, тонізує роботу серця, стримує ріст злоякісних пухлин. Всередину цикорій приймають для поліпшення обміну речовин, функціональної діяльності шлунку, при гастритах, захворюваннях печінки, каменях в жовчному міхурі, збільшенні селезінки і її пухлинах, захворюваннях нирок, цукровому діабеті, анемії, бронхіальної астми, водянці, загальному занепаді сил, істерії, зовнішньо його використовують при лікуванні екземи, фурункулів, при шкірних висипах, застарілих виразках і ранах. Настій і відвар з коріння широко використовують як гіркоту для збудження апетиту і поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту при гастритах, ентеритах, колітах, що супроводжуються запорами.