Опис та характеристика рослини Гірчиця чорна

Гірчиця чорна Рис.2
Гірчиця чорна Рис.3
Гірчиця чорна Рис.4
Гірчиця чорна Рис.5
Гірчиця чорна Рис.6
Гірчиця чорна Рис.7
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Гірчиця чорна.
Назва на латині: 
Brassica nigra (L.) Koch.
Назва на російській мові: 
Горчица черная.
Назва на англійській мові: 
Black mustard.

Гірчиця чорна — однорічна олійна рослина сімейства хрестоцвітих, що використовується, як сидерат. Це відмінна альтернатива добрив, спосіб відновити ґрунт і поліпшити її структуру.

Використання: 

Використання гірчиці як сидерат має багато плюсів:

  • Відмінне, екологічно безпечне органічне добриво.
  • Підвищує вміст в ґрунті азоту, калію, фосфору.
  • Сприяє вивільненню погано розчинних фосфатів.
  • Захищає від небезпечних захворювань — фітофторозу, фузаріозу, парші.
  • Відлякує від шкідників, наприклад, скорочує популяцію дротяники.
  • Ніжна зелень гірчиці швидко перегниває і компостується.
Лікарські властивості: 

Популярність гірчиці в народній медицині дуже велика. На першому місці стоять гірчичники — від ревматизму, ішіасу та подагри. Гірчичний спирт використовують для втирання при м'язових болях, розтягненнях зв'язок, вивихах і, природно, при ревматизмі. Також досить популярні гірчичні компреси при катарах бронхів. Для дітей їх роблять трохи м'якшими, додавши в гірчичну кашку близько 20 % свинячого жиру.

Вживання як приправи. Дослідження показали, що гірчиця відноситься до найбільш відновлювальних прянощів. Вона чудово сприяє травленню, допомагає засвоювати жирну їжу, а дуже швидко переробляється і далі в кишечнику остаточно перетравлюється. У літніх людей гірчиця, стимулюючи травлення, суттєво покращує обмін речовин. Гірчиця оздоровлює. Харчову гірчицю виготовляють за різними рецептами (м'яка, солодка, гостра, пекуча) з гірчичного насіння, яке для утворення гірчично-масляного алліла повинні піддатися ферментативному розщепленню.

Цвіте: 

в червні — липні.

Поширення: 
Поширена гірчиця чорна у середній та південній смугах помірного поясу, частіше у долинах річок. Як бур'ян трапляється на городах, садах, полях, інколи на пустищах і біля житла. В Україні найчастіше росте (у природних умовах — по всій території, крім Карпат та Криму). У деяких місцях введена в культуру.

Будова рослини

Стебло: 
Стеб­ло зав­виш­ки від 30 до 120 см, пря­мо­сто­я­че, роз­га­лу­же­не, го­ле, у нижній ча­с­тині ра­зом із ли­с­тям розсіяно-во­ло­си­с­те. Гілки тонкі, за­зви­чай з ан­тоціано­ви­ми пля­ма­ми у па­зу­хах
Листки: 
Ли­ст­ки че­реш­кові, зе­лені: ниж­ні — ліро­подібні, із ве­ли­кою виїмча­с­то-зуб­ча­с­тою верхівко­вою ча­ст­кою; верхні — лан­це­то­подібні, ціло­к­раї
Суцвіття: 
пухка китиця.
Насіння: 
Насіння чорної гірчиці схожі на насіння білої різновиди. Але вони мають коричневий або чорний колір. Смак їх гострий, терпкий, запах схожий на аромат хрону.
Квітки: 
Квітки дрібні, зібрані у рідкі гро­но­подібні суцвіття; пе­лю­ст­ки блідо- або яс­к­ра­во-жовті. Квітконіжка пло­ду за­вдовжки 2,5–8,5 см
Плоди: 
Пло­ди — чо­ти­ри­г­ранні, пря­мо­сто­ячі, при­тис­нуті до стеб­ла, яс­но­горб­ку­ваті струч­ки за­вдовжки 1–2,5 см. Насіння ку­ля­с­те, чер­во­ну­ва­то-бу­ро­го або тем­но-бу­ро­го за­барв­лен­ня, тон­ко­комірча­с­те, діаме­т­ром 1,0–1,6 мм. Має над­зви­чай­но гос­трий терп­кий смак, що на­га­дує хрін. Вихідні ком­по­нен­ти насін­­ня чор­ної гірчиці для от­ри­ман­ня різно­манітної про­дукції — олія та ма­ку­ха

Гірчиця чорна - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Гірчиця чорна
Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона Урож. Стійк. осипання Стійк. посухи
Доротея З, ВППС, ВП: 19921992 - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) 2018 Л, П, С 2.5 тон/га 9 8
Софія З, П: 332
ВППС: 1992332 - Івано - Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA)
1992 - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA)
2006 олн Л, П
Царівна Півночі З, ВППС, ВП: 16261626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (UA) 2018 Л, П, С 1.8 тон/га 9 8