Розмноження інжиру
Розмножують інжир насінням, живцями , відводками, кореневими паростками, окуліруванням і щепленням живцем.
Живцювання
Здерев'янілі живці інжиру заготовляють навесні або пізньої осені із високопродуктивних, щорічно плодоносних дерев, що відрізняються високою якістю продукції, стійких до несприятливих умов вирощування, а також вільних від хвороб та шкідників (особливо карантинних). Для заготівлі живців при вирощуванні саджанців використовуються одно-, дво- та трирічні гілки, заготовлені з будь-якої частини крони. Рекомендується використовувати гілки, отримані при обрізанні насаджень. Небажано заготовляти живці з жирових та порослевих пагонів, які мають довгі міжвузля, погано вкорінюються та дають саджанці поганої якості.
Весною, до того, як на дереві почне розпускатися листя нарізають живці завдовжки 15-20 см з 3-4 бруньками. Після зрізування їх витримують 5-6 годин у прохолодному сухому місці, щоб молочний сік, який при цьому виділятиметься, трохи підсох. Потім поміщають у розчин гетероауксину (1 піґулка на 1 л води) на 10-12 годин і висаджують. Ґрунт добре зволожують і роблять у ньому ямки завглибшки 3 см. Живці поміщають у ямки, засипають піском, щільно притискуючи його пальцями, й обприскують водою. Рослини накривають поліетиленовою плівкою. Через 4-5 тижнів живці укорінюються, а через місяць іх розсаджують в окремі горщики або на постійне місце зростання.
Восени живці нарізають завдовжки близько 20 - 25 см, підбирають товщиною 1 - 1,5 см і відправляють на зберігання. Вони відмінно зберігаються до весни при температурі 0 - + 5 ˚ С у вологому (але не мокрому) піску, або прикопують нарізаний посадковий матеріал в землю на глибину 25 - 30 см, укладають горизонтально, загорнувши в тканину. На дно ямки насипають подушку з піску, вона служитиме для відводу зайвої вологи. в другій половині квітня. Посадковий матеріал дістаємо, оглядаємо, пошкоджні пагони викидають. Нижній зріз потрібно поновити, зачистити, для поліпшення коренеутворення на здеревілих живцях смоковниці знизу роблять кілька поздовжніх розрізів або подряпин. На підготовлену грядку з рихлим ґрунтом висаджують на 2/3 довжини, підгортають, так, щоб залишилась тільки верхня брунька. При регулярному розпушуванні та поливі живці відмінно приживаються. Можна вкрити плівкою.В кінці літа полив припиняється, для загальмування їх зростання (в посушливих регіонах півдня полив проводять ще у вересні). Це дасть можливість деревині достатньо визріти та фіга краще перенесе зимові холоди. На зиму молоді рослини вкривають.
Навесні укриття знімають, проводять подальші заходи по догляду та вирощуванню інжиру. Подорослішалі саджанці пересаджують в кінці осені в підготовлені заздалегідь місця.
Під час вирощування інжиру у відкритому ґрунті найкращим утеплювачем слугує земля. Навіть промерзлий ґрунт все одно тепліший за зовнішнє повітря. Тому під час садіння необхідно подбати про майбутнє укриття інжиру. Найприйнятніший варіант — садіння у заглиблення, тобто у траншею, яка знаходиться нижче рівня землі.
Місце для траншеї варто вибирати сонячне, захищене від північних вітрів. Хоча інжир і не вибагливий до ґрунтів, посадкову яму варто зробити побільшу — 60х60х60 см, заповнивши її пухкою і поживною сумішшю: торф, пісок, перегній, компост. Саджанець у ямі розташовують трохи глибше рівня ґрунту, після садіння відразу рясно поливають і мульчують рослину. Обрізувати інжир під час садіння не потрібно.
Також інжир розмножується зеленими живцями. З верхівки зрізають живець на три міжвузлія, нижнє листя обрізають, а верхній лист зменшують, відрізавши 2/3 листової пластини, посадковий матеріал залишають на 6 годин на свіжому повітрі в прохолодному, пртіненому місці щоб підсох молочний сік. Нижні кінці живців вмокають в попіл і висаджують в продезенфіковану грунтосуміш. Зверху накрити ряди живців інжиру плівкою, періодично обприскувати, тримати при температурі близько + 22 ˚ С. Коли бруньки підуть у ріст, поступово привчають до життя без укриття.
Розмноження інжиру відводками
Простий, зручний спосіб розмноження інжиру - це відводки. Біля маточної рослини роблять канавку, глибиною близько 25 см, підсипають в неї удобреної землі. Молодий пагін потрібно пригнути в цю канавку і закріпити в такому положенні, можна для цього використовувати невелику дугу з дроту. Верхівка пагона залишається над землею. Канавку засипати ґрунтом, добре полити. Для збереження вологи та стабілізації температурного режиму покрити це місце мульчуючими матеріалами, наприклад сухою травою, перегноєм. На вирощування нової рослини потрібно близько 2-х років. Коли розвинеться коренева система, нова рослина смоковниці відсаджується на постійне місце, перший час в жару притіняють. Далі вирощують як дорослу рослину.
Розмноження інжиру кореневою порослю
Найпростіший спосіб розмноження інжиру кореневою порослю. Досить акуратно відкопати рослину і пересадити на підготовлене місце. Особливо багато порослі буває у низькорослих сортів.
Розмноження інжиру насінням
Насіннєве розмноження не забезпечує отримання посадкового матеріалу тих якостей, якими характеризуються рослини, що розмножуються (сіянці пізніше вступають у плодоношення, плоди менших розмірів, гірших смакових і товарних якостей), тому його в основному використовують у селекції при виведенні нових сортів.
Насіння інжиру висівають у горщики на відстані 1-2 см одне від одного на глибину 2-3 см. Ґрунтову суміш готують із перегною та піску порівну. Після висіву землесуміш добре зволожують і накривають горщики склом або прозорою поліетиленовою плівкою.
Ґрунт необхідно постійно підтримувати у вологому стані. Температура у приміщенні має бути 25-27°С. Сходи з'являються через 2-3 тижні. Коли сіянці досягнуть місячного віку, їх розсаджують в окремі горщики діаметром 10см. На дно кожного з них насипають дрібний керамзит, потім - земляну суміш, а поверх неї - чистий річкови пісок.
Гарного Вам врожаю!
