Сорт Роксолана (груша, Груша звичайна)

Дерево сильноросле, швидкоросле, з оберненопірамідальною, трохи асиметричною кроною, що досягає в 10-річному віці 3,5—4 м висоти і 3—3,5 м у діаметрі. Молоді листки дуже опушені, від чого здаються "сивими".
В умовах Лісостепу і південного Полісся України сорт доволі зимостійкий. Паршею не уражується. Придатний для інтенсивної культури. У пору плодоношення вступає на 4—5-й рік після висадки в сад, плодоносить рясно і регулярно. Врожайність 8—12-річних дерев 197—495 ц/га.
Плоди одномірні, видовжено-грушоподібні, масою 240—280, а більші — 300—320 г. Шкірочка товста, грубувата, суха, у період знімальної стиглості — зелена, під час достигання — зеленувато-жовта, з суцільною сірувато-жовтогарячою оржавленістю, іноді з легким рум’янцем на сонячному боці. М'якуш соковитий, густий, у спілих плодів — маслянистий, без грануляцій, приємного кислувато-солодкого смаку, з легким мигдальним ароматом. Дегустаційна оцінка 4—4,25 бала.
Пізньозимовий сорт. Знімальна стиглість плодів настає в другій половині жовтня. Бажано якомога пізніше збирати врожай, особливо в північних регіонах України, де для одержання плодів з високими смаковими якостями не вистачає тепла. Споживча стиглість припадає на грудень—січень. Нормальну консистенцію і гарний смак набувають після 7—10 днів дозарювання в умовах кімнатної температури.
Переваги: раннє, рясне, регулярне плодоношення; великі, одномірні плоди, що не уражуються паршею і відзначаються дуже високою лежкістю.
Недоліки: у прохолодні роки в умовах Лісостепу й особливо Полісся України плоди не завжди достигають, в'януть у сховищах і не розм'якшуються при дозарюванні.