Культура груша (особливості вирощування та зберігання)

груша
Призначення культури: 
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 

Перші відомості про культуру груші зустрічаються в древніх китайських Одах, що відносяться до ІІ тисячоліття до нашої ери. Таким чином, "вік" цього плодового дерева — більше трьох тисяч років, але в культурі груша з'явилася пізніше від яблуні.
Вирощувати грушу першими почали в Західному і Центральному Китаї. Там і тепер росте більше десяти різних дикорослих видів груші. Деякі з них були взяті з лісів і посаджені біля жител як декоративні і плодові дерева.
Культурна груша з Китаю поширилася на захід, проникла на Кавказ. Там на гірських схилах росло багато дикорослих видів груші, плоди яких населення широко використовувало в їжу. Той факт, що кожен народ має свою назву груші (абхазька — аха; азербайджанська — армуд; вірменська — тандз; грузинська — мсхалі; китайська — лі; російська — груша, дуля; білоруська — ігруша; українська — крушка, глива, баба; таджицька — муруд; татарська — армуд, ахлал; узбецька — нок; японська — наші, рі) свідчить про самостійні осередки розвитку цієї плодової культури.Плоди груші містять 12—15% розчинних речовин, у складі яких переважають цукри (7—21%), в основному фруктоза; пектинові (0,1—0,6%) і дубильні речовини (0,032%). Плоди характеризуються невисоким вмістом органічних кислот (яблучна і лимонна) — 0,1—0,6%. У плодах груші містяться вітамін С (5 мг/100г), невелика кількість каротину та деяких вітамінів.
Особливо високо ціняться у свіжому вигляді плоди десертних сортів за їх ніжний, маслянистий, соковитий м'якуш, приємне гармонійне співвідношення цукрів і кислот, неперевершений витончений смак. У плодах груші цукрів менше, ніж у яблуках, але завдяки низькому вмісту кислот вони солодші на смак. Плоди груші багаті на мікроелементи, особливо йод. Сік плодів містить багато дубильних речовин і сорбіту. Для збалансованого і повноцінного харчування річна норма споживання плодів груші однією людиною становить 7,5 кг, але поки що фактичний рівень споживання їх не перевищує половини норми.
Незважаючи на очевидну цінність цієї культури за останні роки відчутно зменшуються площі, зайняті грушею, а звідси помітний спад виробництва її плодів.
Крім вживання у свіжому вигляді, плоди груші використовують для виготовлення сухофруктів, цукатів, повидла, варення, компотів і соків.
Здавна плоди груші застосовують у народній медицині. Вони мають закріпну, сечогінну, дезінфікуючу, жарознижувальну дію. Завдяки наявності в них арбутину вони корисні для лікування і профілактики захворювання нирок і сечовивідних шляхів. Щоб одержати добову дозу цієї речовини, достатньо з'їсти 200—300 г м'якуша груші.

система удобрень: 

Удобрення саду проводиться, починаючи з другого року після садіння. Вносять мінеральні, а на третій-четвертий рік - органічні добрива.
40-50 т/га органічних добрив, Р90, К90 кг/га д.р. які на темно-сірих опідзолених, чорноземах опідзолених і вилугуваних приорюють на глибину 40-45 см.

Обробіток ґрунту: 

Найбільш ефективне використання механізмів в садах забезпечується при ширині робочих проходів від 1,5 до 2,5 м і висоті штамба дерева не менше 0,5-0,8 м. Оранка на глибину 30-32см.

Сівба: 

У зоні Лісостепу плодові дерева висаджують навесні, в першу декаду польових робіт, у садивні ями розміром 60 х 60 см, а при високій щільності в ряду (0,6-1,0 м) - в борозни глибиною близько 40 см. Дерева, щеплені на насіннєвих підщепах висаджують так, щоб після ущільнення ґрунту в ямі місце щеплення знаходилося на рівні ґрунту або на 2-3 см вище. На вегетативних підщепах місце щеплення залишається на висоті не менше 6-8, а при високій окуліровці - 20-25 см і більше над ґрунтом. Відразу після садіння проводять полив (30-40 л води на дерево). Лунки або пристовбурні смуги мульчують перегноєм, торфокомпостами або сухою землею. В перший місяць після садіння рослини поливають не менше 2-3 разів.

Догляд за посівами (культурою): 

Для одержання конкурентоспроможних плодів застосовують інтегровану систему захисту рослин і врожаю від шкідників та хвороб, розроблену з урахуванням особливостей їх розвитку та поширення і застосуванням нових, високоефективних інсектицидів, акарицидів, фунгіцидів, біологічно активних сполук та мікробіологічних препаратів.
Основними шкідниками яблуні та груші є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п'ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пильщик медяниці, яблунева, східна і грушева плодожерка, кліщі-червоний плодовий, звичайний, павутинний та ін.; кісточкових порід: листокрутка, вишневий довгоносик, чорний сливовий пильщик, сливова товстоніжка, слива плодожерка, теплиця, вишнева муха, кліщі.
Основні хвороби зерняткових порід: парша, брошниста роса, філостіктоз, плодова гниль, чорний рак плодових тощо, кісточкових: кучерявість листя персика, клястероспоріоз, моніліальний опік плодових, кокомікоз, плодова гниль, полістігмоз, іржа сливи та ін. Для обробки препаратами малогабаритних садів (висота дерев до 3 м і товщина плодової стіни не ширше 1,75 м) використовують тунельний обприскувач, в усіх інших випадках - ОПВ - 2000. ОП - 2000 А, ОВ - 630.
Вибір препаратів здійснюють, керуючись рекомендаціями "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", який щорічно видається Державною комісією з випробування пестицидів.

Збирання: 

Насамперед важливо дотримувати акуратність при збиранні врожаю. Плоди потрібно знімати руками. Але у жодному випадку не обтрушуйте їх з дерева, оскільки биті плоди не зберігаються. Знімати їх починають в суху прохолодну погоду, при настанні знімної зрілості. Фрукти знімаються разом з плодоніжкою і обережно опускають в корзини-столбушки, обшиті усередині мішковиною, або плодозбиральні сумки з дном, що відкриваеться. Потім плоди сортують, видаляють фрукти з побиттям, натисками, градобоїнамі, проколами шкірки. Для тривалого зберігання непридатні плоди, пошкоджені плодожеркою, довгоносиком, щитівкою.
На дно ящика вистилають стружку шаром 1—2 сантиметри. Усередині ящика укладають папір у вигляді конверта так, щоб вільними кінцями можна було укрити груші зверху, та між рядами роблять прошарок із паперу.

Технологія зберігання врожаю: 

При відборі, сортуванню та упаковці необхідно стежити за тим, щоб восковий наліт не був пошкоджений. Сортування та упаковка виконується в тіні, не залишаючи довго плоди на сонці. Потім їх без зволікання переносять в підвал, де температура значно нижча, ніж в саду. Чим швидше закладають плоди в пристосоване сховище, тим довше та краще вони зберігаються. Для зберігання необхідно підтримувати температуру— від нуля до 1 градуса тепла. При такій температурі груші найменше вражаються мікроорганізмами, краще зберігають смак, аромат. вигляд. На початку зберігання щодня протягом декількох годин бажано провітрювати приміщення . Температура при цьому повинна бути не нижче 0°.
Після того, як в приміщенні встановлюється необхідна температура, провітрюють рідше — один раз в 1—1,5 місяця. Врахуйте: при збільшенні температури на 1—2 градуси різко міняється якість продукції. Якщо температура знизиться на 1—2 градуси, деякі сорти підмерзають. Останнім часом все ширше застосовується новий спосіб зберігання яблук в так званому ізольованому газовому середовищі — в плівковій упаковці.

Основний сорт: 
Вижниця, Вродлива, Говерла,Гранд Чемпіон.

груша - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Якість Холодостійк. Стійк. осипання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Ізумрудна З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук 1994 свж зим С висока 240-410 ц/га слеж висока висока
Ізюминка Криму З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук 1995 свж зим С слеж
ІС 2-10 З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук 2000 підщ. Л, П, С вище середньої середня
ІС 4-6 З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук 2000 підщ. Л, П, С
Абафет З, ВППС: 12901290 - Закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія" 2008 ун Л, П, С
Бере Боск З: 1010
П: 344, 18501010 - Заявник не зареєстрований
344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
1950 свж осін Л, С 152 ц/га низька висока
Бере Десятова З, ВППС, ВП, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук 2006 свж рс Л, С 9
Бере київська З, ВППС, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук 1991 свж зим Л 185-200 ц/га влеж висока висока
Буковинка З, ВППС: 433433 - Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1997 ун осін Л 201 ц/га
Бурштинова З: 433
ВППС: 1940433 - Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1940 - Придністровська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
2012 ун осін Л 9 висока висока
Вікторія З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
1988 ун осін Л, С
Віра З, ВППС, ВП: 424424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук 2009
Вітчизняна З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук 1969 свж зим С висока 208-335 ц/га слеж висока висока
Васса З, П: 359359 - Кримська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук 1979 свж зим С висока 257-410 ц/га слеж висока
Вдала З, ВППС, ВП: 424424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук 2009
Вересневе Дево З, ВППС, ВП, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук 2006 ун осін Л, П 9 35 тон/га висока
Весільна З, П: 325
ВППС, ВП: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України
2006 ун осін С 7 32,5 тон/га 9 (висока) 9
Вижниця З, ВППС: 344, 372
П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук
372 - Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук
1999 свж осін Л, П висока до 30 тон/га висока
Гармонія З, ВППС: 12901290 - Закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія" 2010 ун осін Л, П, С
Гвардійська зимова З, ВППС: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр 2014