Огірок кущовий

Огірок посівний, мікрогрін (мікрозелень)

Особливості вирощування

Загальна інформація

Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис):

Огiрок посівний

Призначення культури:

Сільськогосподарські: овочеві

Опис:

Основна відмінність кущового огірка від інших сортів полягає в формі батогів. Рослина зростає кущем, від кореня йде відразу кілька пагонів. Довжина батогів практично ніколи не перевищує півметра. Рослина не потребує регулярного пасинкуванні бічних пагонів і формування. Листя насичено-зеленого кольору, невеликі, густо посаджені.Зав'язь закладається біля кожного листка. Квіти переважно жіночі. Сорт є бджолозапильним, тому його потрібно вирощувати на відкритому ґрунті, де до нього є доступ комах. Використання плівкових укриттів можливо тільки на початкових етапах. Сорт хоч і заявлений, як ранньостиглий, але зеленці з нього можна знімати через 45-50 діб після перших сходів, що більше характерно для середньостиглих сортів. Основний урожай рослина дає протягом 3 тижнів. Врожайність залежить від погоди, якості ґрунту, догляду та активності комах. В середньому вона становить 5-6 кг з 1м². Довжина овочів дорівнює 8-12 см, а вага – близько 100 г.

Характеристика плодів (зеленців) кущового огірка:

невеликі, розміром 8-12 см;
мають щільну шкірку;
покриті великою кількістю горбків з чорної вершиною;
добре виносять транспортування;
не схильні до утворення гіркоти.

Текстура м'якоті щільна і хрустка, їх використовують в їжу в сирому вигляді, а також для приготування салатів, бутербродів і холодних супів. Щільна шкірка дозволяє плодам залишатися міцними після засолювання, маринування і заквашування. Переросли екземпляри використовують для приготування консервованих салатів.

Попередники:

Попередниками огірків можуть бути багаторічні трави, овочі (крім гарбузових), картопля, озима пшениця, кукурудза на силос і зелений корм, злако-бобові сумішки. Не рекомендується розміщувати їх після гороху і моркви, якщо посіви були оброблені прометрином, а також після кормових і цукрових буряків. Щоб уникнути нагромадження збудників хвороб у ґрунті, огірки на попереднє місце треба повертати не раніше, ніж через 3‑4 роки.

Є бажаним (не бажаним) попередником:

Огірок є не бажаним попередником для гарбузових, оскільки мають спільні хвороби та шкідників.

Система удобрень:

Перед зяблевою оранкою в ґрунт вносять добрива. Рослини огірка реагують на високі концентрації поживних речовин у ґрунті зниженням товарного врожаю, формуючи головним чином вегетативну масу. Огірок найбільше потребує калію, фосфору, а також вапна. Надлишок азоту викликає посилене зростання листя та зниження плодоношення, додаткове утворення порожнеч у плодах, що негативно позначається на солоній продукції. Надмірне збільшення доз азотних добрив призводить також до ослаблення стійкості рослин до хвороб та надмірного накопичення нітратів у плодах. Найкращі види азотних добрив – сульфат амонію, селітра кальцієва. Не слід вносити аміачну селітру, оскільки вона знижує опір рослини до хвороб, сприяє накопиченню нітратів у плодах.

На важких ґрунтах допустиме внесення гною свіжого, в інших випадках краще комплексні добрива, в холодне літо сприятливу дію надає внесення вапна. Не рекомендують підгодовувати рослини в початкові фази росту та розвитку, краще це робити в період плодоношення. У цей час під впливом підживлення зростання огірка відновлюється і посилюється плодоутворення.

Обробіток ґрунту:

Обробіток ґрунту здійснюють з урахуванням його типу і родючості, ступеня засміченості й попередника. Після попередників, що рано збирають, поле лущать дисковими лущильниками на 6‑8 см. На засмічених коренепаростковими бур'янами ділянках проводять пошаровий (8‑10, 12‑14, 14‑16 см) обробіток лемішними лущильниками. Після попередників, що пізно збирають, для подрібнення післяжнивних і кореневих решток ґрунт обробляють важкими дисковими боронами БДТ-7 на 10‑12 см.

Оранку проводять на глибину 25‑27 см, потім поле планують довгобазовими планувальниками П-4 або вирівнюють тракторними волокушами і чизелюють на 14‑16 см. У теплий період осені, що залишився, зяб обробляють за типом напівпару.

Під час обробітку ґрунту після багаторічних трав необхідно звертати увагу на якість загортання дернини. При неякісному обробітку пласта відростають багаторічні трави, що утруднює наступний обробіток ґрунту і догляд за рослинами.

Навесні ділянку боронують у два сліди. До початку сівби проводять дві культивації – першу на глибину 10‑12 см, другу – на глибину загортання насіння. В умовах посушливої весни між ними рекомендуються передпосівні поливи в нормі 250‑300 м³/га.

Сівба:

Сівбу починають при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння 4‑5 см – до 14‑15 °С. Для огірків типу кущовий, кращий спосіб сівби ‑ трирядковий – (90+25+25)´10 см, який забезпечує 200‑250 тис./га рослин. Одночасно з сівбою ґрунт коткують легкими котками.

Завдяки ранньостиглості, сорт можна посадити 2 рази за сезон. Перший раз в квітні, а другий - в липні.

Догляд:

Кущові сорти огірків не дуже вибагливі. Догляд за рослинами заключається в своєчасному поливі, удобренні, розпушуванні ґрунту, знищенні бур`янів, а також захисті від шкідників та хворб.

Збирання:

Кущовий огірок можна збирати вже на початку червня, а до середини місяця він повністю входить в період плодоношення. Зеленці необхідно збирати щодня, так як вони швидко ростуть.

Технологія зберігання врожаю:

Огірки зберігаються відносно короткий період, споживати та переробляти овочі необхідно в пешу-другу добу після збирання. За необхідності, огірки зберігають в холодильних камерах - до 10 діб.

Розмноження:

Насіневе.