Культура ячмiнь озимий (особливості вирощування та зберігання)

Ячмінь - самозапильна культура. Досить вимогливий до грунтів. Кращими для нього є багаті легкодоступними формами елементів живлення структурні чорноземні, каштанові грунти середнього механічного складу з рН 6-7,5. Важкі, засолені, підтоплювані грунтовими водами, кислі, безструктурні піщані грунти малопридатні для вирощування озимого ячменю. Характеризується високою кущистістю. Транспіраційний коефіцієнт - 300-450. На 1ц зерна з відповідною кількістю соломи бере з грунту 2,3 - 3,0 кг азоту, 0,9-1,1 кг фосфору, 1,7-2,3 кг калію.
Ячмінь озимий - найменш морозо- і зимостійкий серед хлібних озимих культур. Він поширений у регіонах з теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області. Він пошкоджується навіть при температурах -12 - -13С , якщо температури тривають довго. Дуже шкодять ячменю глибокі зимові відлиги і ранньовесняні похолодання, позаяк при настанні теплих днів він швидко починає відростати.

Восени він може виходити в трубку, після чого морозо- і зимостійкість різко знижується. Пояснюється це тим, що стадія яровизації триває не більш ніж 30-40 днів. Багато сортів ячменю є дворучками. Вони встигають пройти її при осінній, зимовій і весняній сівбі.В індивідуальному розвитку озимий ячмінь проходить такі самі технологічні фази і етапи органогенезу, як і інші хлібні озимі культури. Тривалість фенологічних фаз у нього коротша. Тому і загальний період вегетації коротший. Озимий ячмінь на 9-10 днів достигає раніше озимої пшениці і на 12-14 днів раніше ярого ячменю.

Ячмінь озимий сіють після культур, які рано звільняє поле. Кращими попередниками є чисті від бур'янів поля після кукурудзи на силос, картоплі, зернових бобових, гречки, у посушливих степових районах - чисті і зайняті пари. Після кращих для озимих культур попередників за достатнього зволоження він може поступатися урожайністю пшениці, а після гірших - переважає її.

Ячмінь озимий досить рано звільняє поле, тому дозволяє зберегти значну кількість вологи у грунті. Він є гарним попередником для більшості культур. Проте для інших колосових не слід його використовувати, через ризик поширення шкідників і хвороб.

Ячмінь дуже відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив та їх післядію. Якщо попередня культура отримувала високі дози органічних добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Але, якщо під попередники добрива вносились у малих помірних кількостях, тоді слід вносити і під ячмінь. Норми добрив розраховують балансовим методом або користуються середніми рекомендованими, які уточнюють через поправочні коефіцієнти на забезпеченість грунту елементами живлення. Безпосередньо під ячмінь органічні добрива не вносять, вносять під попередник. Під ячмінь у південних регіонах після кращих попередників середніми дозами є N40 P40 K40, після гірших - N60P60K60, в Лісостепу на чорноземах опідзолених і темносірих лісових - N30-45P40-50K40-50, на світлосірих - N45-60P45-60K45-60, в західних областях на дерново-підзолистих грунтах - N60-90P40-60K40-60.Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту та в рядки під час сівби, азотні - окремими дозами: після гірших попередників N30 під передпосівну культивацію, останнюзалишкову кількість в ранньовесняне підживлення, після кращих - у весняному підживленні.

Основний обробіток ґрунту залежить від попередника і природних умов. Він повинен забезпечувати оптимальну щільність, структуру та аерацію грунту, збереження вологи, боротьбу з бур'янами, якісне заробляння рослинних залишків і добрив, створення вирівняного насіннєвого ложа для розміщення насіння на задану глибину. Доцільно поєднувати декілька операцій, виконуючи їх одним агрегатом. Це виключає зайве використання важкої техніки, яка сильно руйнує структуру ґрунту. Після просапних культур, що якісно зібрані, застосовують поверхневий обробіток. На полях, де була кукурудза, поле дискують, а потім орють плугами KUHN Master, KUHN MANAGER/CHALLENGER, Tur Vario 35-50, IBIS 140 BZ 36-48 4+, Vari-Diamant 160, Opal 140. Після вико-вівсяних або інших сумішок поле дискують лущильниками Type Apav 22-61-23, Type Apav 28-66-23, Optimer, а потім проводять оранку. До сівби встигають провести 2-3 поверхневих обробітки комбінованими агрегатами для передпосівної підготовки грунту Kompactor, Європак Б622, Terramax, Multitiller, Salford RTS для знищення бур'янів і вирівнювання ґрунту. Після основного обробітку поле доглядають з метою знищення сходів бур'янів і вирівнювання ґрунту. Серед заходів передпосівного обробіткуґрунту заслуговує на увагу культивація з використанням агрегатів з голчастими боронами McFarlane WDL 2000 у пасивному режимі. Особливо на площах з великою кількістю післязбиральних решток у поверхневому шарі ґрунту. Голчасті борони за таких умов є єдиним знаряддям, яке не висмикує їх на поверхню і практично не забивається. Характерною особливістю передпосівної підготовки ґрунту під озимий ячмінь є пізніші строки її проведення. За іншими параметрами вона не відрізняється від підготовки під інші озимі зернові культури. Озимий ячмінь негативно реагує на переущільнення ґрунту, перезволоження і нестачу кисню.

Якісно підготовлене до сівби поле повинно мати достатньо ущільнений підпосівний пласт з об'ємною масою 1,1-1,3 г / см3. У посівному шарі грунту повинні переважати грунтові частинки діаметром 1-3 мм. Поверхню грунту слід добре вирівняти. Різниця у висоті гребенів, утворених робочими органами культиватора або зубцями борін, повинна становити не більш ніж 2 см. Вирівняність поверхні забезпечить рівномірну глибину загортання насіння.

На товарних посівах краще використовувати насіння категорії СН - 1-3, яке має лабораторну схожість не нижче 92%, чистоту - не нижче 98%. Завчасно до сівби насіння протруюють за методом інкрустування  Не протруївши насіння, не можна уникнути ураження рослин сажками, сітчастою плямистістю, гельмінтоспоріозною і фузаріозною кореневими гнилями та пліснявіння насіння.

Ячмінь озимий чутливий до строків сівби. При ранній сівбі рослини ще восени можуть виходити в трубку і гинути взимку. Із запізненням сівби рослини входить у зиму недорозвиненими з низькою морозостійкістю. Тому висівати його треба в такий строк, щоб на кожній рослині утворилось не більше 4-5 пагонів. Підвищення температур останніх років зумовлює відсування строків сівби у більш пізні терміни: у Лісостепу та північному Степу до першої декади жовтня, у південному Сткпу та Криму - до другої декади жовтня. За надто ранніх строках сівби озимого ячменю рослини сильно пошкоджуються гессенською і шведськими мухами, зеленоочкою, інтенсивно уражуються навесні сніговою плісенню, іржастими хворобами, борошнистою росою.

Спосіб сівби - звичайний рядковий або вузькорядний. Норми висіву адаптують до умов вирощування враховуючи сортові особливості. На родючих і добре підготовлених ґрунтах з достатньою кількістю вологи норма висіву може встановлюватись на рівні 3,0 млн/га. Слід відповідними агротехнічними заходами (сорт, добрива, регулятори росту) забезпечити високу кущистість рослини. Найвищі результати одержують при висіві 3,5 млн/га схожих насінин. І тільки при запізненні з сівбою і погіршенні умов вирощування норму висіву необхідно збільшувати до 4,0 млн/га (400 насінин/м²). На полях з низькою культурою землеробства треба застосовувати традиційно рекомендовані високі норми висіву (4,5-5,0 млн/га схожих насінин, або 450-500 насінин/м²). Середня норма висіву у Лісостепу та Степу 3,5-4 млн схожих насінин на 1га у богарних умовах і 4-4,5 - на зрошуваних; у Західних областях 4-5 млн. Норми висіву і густота рослинзначною мірою формують мікроклімат агроценозу і суттєво впливають на розвиток хвороб. В умовах загущених посівів ячменю озимого  створюються сприятливі умови для розвитку збудників кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі; зрідженні посіви сприяють інтенсивному ураженню рослин септоріозом.

Глибина загортання насіння має велике значення для отримання дружних і вирівняних сходів. Глибина сівби 3-5см, у посушливих умовах і на легких грунтах- 5-7см, на важких грунтах Західних областей 3-4 см. Глибоке і нерівномірне загортання насіння - основна причина зниження польової схожості і формування малопродуктивних посівів озимого ячменю. В зоні Полісся і Лісостепу Західної України, яка характеризується достатнім зволоженням ґрунту, оптимальна глибина сівби становить 2-4 см. Глибоке загортання насіння сприяє ураженню проростків насіння збудниками пліснявіння, кореневих гнилей, сажкових хвороб.Насінню для проростання необхідне тепло, волога і кисень. Ячмінь через плівчастість зерна вимагає кращих умов зволоження. При заглибленні насіння підвищується його постачання водою, але погіршується доступ кисню. Ячмінь озимий  сіють відносно пізніше, при менших середньодобових температурах, тому при глибокому загортанні зростає тривалість періоду сівба - сходи.  

Осінній догляд полягає у знищенні пророслих бур'янів агротехнічним методом, а також гризунів та шкідників (жужелиці, цикадок, підгризаючих совок, гессенською чи  злаковою мухами, попелицями). Проти снігової плісені на  ячмені озимому рекомендується осіннє підживлення посівів аміачною селітрою з розрахунку 0,7-0,8 ц/га при температурі 2-4⁰С. У фазі сходів - початок кущення на добре розвинених посівах ранніх строків сівби та за теплої погоди на початку масового заселення попелицями, злаковими мухами, цикадками проводять крайові або суцільні обприскування одним із рекомендованих інсектицидів на ячмені. У разі виявлення на сходах  ячменю озимого 1-3 личинок і більше хлібної жужелиці на 1 м2 і 40-50 імаго злакових мух (зеленоочки, шведської мухи та ін.) на 100 змахів сачком, або при 10% пошкоджених стебел проводять суцільні обробки посівів інсектицидами.

Взимку стежать за станом посівів і при потребі розкладають отруєні принади в нори мишовидних гризунів.

Весною, на початку відростання рослин проти хлібної жужелиці, злакових мух проводять раннє весняне боронування посівів упоперек рядків,  підживлення азотними добривами N30-45, обробляють гербіцидами, а при прогнозі вилягання посівів - на початку виходу рослин у трубку ретардантом.

Якщо посіви забур'янені, під час весняного кущіння їх обробляють розчином гербіциду або їх комбінацією.

При ознаках захворювання борошнистою росою, іржею, гельмінтоспоріозом, чорним бактеріозом посіви обприскують фунгіцидами. При співпаданні строків обробки готують бакові сумішки якщо застосовувані препарати змішуються без зміни їх властивості.

Після колосових попередників в осередках за чисельності понад 3-4 екз. на 1 м2 личинок хлібної жужелиці проводять вибіркове обприскування посівів рекомендованими інсектицидами. У фазі виходу ячменю в трубку проти різних видів хлібних клопів (імаго - понад 1,5-2 екз. на 1 м2), цикад, злакових мух (30-40 на 100 змахів сачком) , гусениць злакової листовійки (40-50 екз. на 1 м2 - за теплої сухої весни і 100-150 екз. - за помірно теплої і вологої погоди) проводять обприскування крайових смуг посівів одним із дозволених інсектицидів. Слід ураховувати, що попелиці, хлібні жуки, злакові листовійки, хлібні блішки, злакові мухи на початку заселення посівів концентруються на краях поля, тому хімічні обробки проводять на крайових смугах 40-150 м завширшки.

Збирання озимого ячменю проводять прямим комбайнуванням на початку повної стиглості. Не слід допускати перестоювання посівів. Це веде до значних втрат зерна, бо в деяких сортів колос дуже ламкий і ламкість посилюється з часом. При перестоюванні колосся поникає і під час скошування жаткою падає на грунт.