бактерії

Бактерії характеризуються тим, що їхнє тіло складається з однієї клітини з протоплазмовим вмістом. У молодих клітин протоплазма однорідна, а у більш дорослих з'являються вакуолі. Бактерії не мають добре сформованого ядра і їхня ядерна речовина знаходиться у дифузному стані. За формою бактерії різноманітні: кулясті, паличкоподібні, звиті, а також ниткоподібні й розгалужені. Розмножуються бактерії простим діленням. Всі бактерії — збудники хвороб рослин — належать до паличкоподібних (у більшості неспороносних) форм. Вони бувають поодинокі, з'єднані попарно або в ланцюжки. Деякі бактерії мають полярне або перитрихіальне розміщення джгутиків (рис.). Важливе значення для діагностики бактерій має їх зафарбування за Грамом: грампозитивні зафарбовуються в темно-енній, а грамнегативні — у фіолетово-червоний колір. Всі фітопатогенні бактерії об'єднують у 9 родів: 1. Corynebacterim — нерухомі грампозитивні;

2. Aplanobacterim — нерухомі грамнегативні;

3. Pseudomonas — грамнегативні з полярними джгутиками, на живильних середовищах утворюють незабарвлені або сірі колонії, що флуоресціюють.

4. Xanthomonas — грамнегативні з полярними джгутиками, на живильних середовищах утворюють опуклі колонії жовтого кольору з великою кількістю слизу.

5. Erwinia — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, незабарвлені форми, що не утворюють пектиназу і протопектнназу. 6. Pectobacterium — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, незабарвлені форми, що утворюють пектиназу і протопектнназу.

7. Chromobacterim — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, забарвлені форми.

8. Bacillus — грампозитивні з перитрихіальнпми джгутиками, утворюють спори, але при спороутворенні не здуваються або здуваються слабо.

9. Clostridium. — грампозитивні з перитрихіальнпми джгутиками, при спороутворенні здуваються.

Для визначення виду бактерій недостатньо знати тільки їхні морфологічні ознаки. Важливе значення мають також культуральні й фізіологічні ознаки: особливості росту на живильних середовищах, форма колоній, відношення до молекулярного кисню, різних джерел азоту і вуглецю, розрідження желатину і деякі інші. Часто всі ці ознаки доповнюють серологічними дослідженнями (застосування імунологічних сироваток).

Для остаточного визначення бактеріального збудника хвороби треба провести штучне зараження рос-лпни-жпвптеля і виявити ті самі симптоми захворювання. Виявляють також ареал бактерій та їхню специфічність до ураження певних видів рослин.