віруси

Вірусні й мікоплазмові хвороби спричиняють мозаїчність і хлороз листків і стебел, зміну форми окремих органів рослини, а інколи некротпчніеть і навіть загибель рослин.

Відкриття вірусів належить російському ботаніку Д. Й. Івановському, який вперше в 1892 р. вказав на їхнє існування при вивченні мозаїки тютюну.

Під вірусами розуміють збудників хвороб, що проходять через бактеріальні фільтри, тому їх часто називають фільтрівними вірусами. їх можна розглядати тільки за допомогою електронного мікроскопа. За формою віруси можуть бути паличкоподібні, ниткоподібні, кутасті й сферичні (рис.). Розмір вірусів вимірюють у мілімікронах (ммк) або ангстремах (А). Один мілімікрон дорівнює 10 А, а один ангстрем становить одну десятимільйонну частину міліметра. Віруси дуже лабільні. При зміні умов середовища і культивування спостерігається їхня велика мінливість. На різних етапах онтогенезу вірус перебуває в різних формах, проте кожен впд вірусів має певні свої ознаки, особливо їхні спочиваючі форми, які часто називають віріонами, або віроспорами. Сучасні методи досліджень дозволяють виділяти віруси з соку хворої рослини, очищати і одержувати їх навіть у кристалічній формі. Кристалічний стан вірусів не знижує їхню активність.

За хімічним складом усі фітопатогенні віруси являють собою нуклеопротеїди. У переважній їх більшості знаходиться рибонуклеїнова кислота (РНК).

Важливою особливістю вірусів є здатність відтворювати свої специфічні структури. Розмножуються фітопатогенні віруси дуже швидко в живих клітинах сприйнятливих рослин-живителів або в ізольованих тканинах рослин, що ростуть у штучнпх живильних середовищах. Наприклад, кількість вірусів за місяць після зараження тютюну вірусом тютюнової мозаїки збільшується в мільйон разів.

Вірусні хвороби поширюються за допомогою комах-перенощиків, під час щеплення хворої рослини на здорову та при інокуляції. Більшість фітоиатоген-ннх вірусів мало спеціалізовані (уражують багато рослин в межах певних родин), проте є серед них і більш спеціалізовані (уражують рослини в межах роду).

Класифікація вірусів будується на підставі уявлень про їхнє походження і еволюцію. Ще й тепер одні й ті самі віруси мають багато синонімів. Найчастіше родову назву вірусу беруть від родової назви рослипи-жпвителя, далі позначають вірус і номер, що відповідає порядку його виявлення. Наприклад, збудником мозаїки буряків є Beta virus 2 Smith, де Beta — родова назва буряків, virus 2 — вірус, що був виявлений на рослинах буряків другим, a Smith — прізвище автора, який вперше запропонував таку назву.

Всі вірусні хвороби рослин поділяють на два типи: мозаїки й жовтяниці.

Мозаїки характеризуються нерівномірним забарвленням ураженого лпстя і інших органів рослин, при якому ділянки з нормальним зеленим кольором чергуються із світлозабарвленими плямами різного розміру і кольору. Уражені листки часто набувають зморшкуватості, кучерявості, инткоиодібності та інших форм.

Жовтяниці характеризуються рівномірним збідненням листків на хлорофіл, внаслідок чого вони набувають жовтуватого або світло-зеленого кольору. Уражені листки стають жорсткими і крихкими. Віруси і мікоплазмові тіла зберігаються переважно у вегетуючих рослинах, корінні й бульбах, а також у комахах. Деякі можуть зберігатись па рештках рослин, у грунті й насінні.