Звичайна картопляна попелиця

Звичайна картопляна попелиця
Звичайна картопляна попелиця
Звичайна картопляна попелиця
Звичайна картопляна попелиця
Звичайна картопляна попелиця
Звичайна картопляна попелиця
Офіційна назва: 
Звичайна картопляна попелиця
Назва російською мовою: 
Обыкновенная картофельная тля.
Назва латиною: 
Aulacorthum solani.
Зовнішній вигляд: 

Форма тіла видовженоовальна. Середня довжина тіла крилатих особин – 2,3 - 3 мм, безкрилих – 2 - 2,3 мм. Колір тіла безкрилих попелиць оливковозелений, глянцевий. У слабопігментованих крилатих особин голова та груди світлокоричневі, кінці члеників вусиків і трубочок – коричневі, дорсальна поверхня черевця без рисунка. У сильнопігментованих форм передня частина тіла коричнева; вусики довші за тіло, перші три членики вусика світлі, останні – темні; трубочки довгі, виступають за кінець тіла, світлі або світлокоричневі, хвостик мечоподібний, широкий, із притупленою верхівкою, з кожного боку має по тричотири волосини.

Розвиток: 

Проникає в теплиці на заселеному садивному матеріалі селери і петрушки. У січні – лютому під час висаджування рослин огірка та інших овочевих культур переселяється із селери та петрушки на ці культури. Є переносником вірусних хвороб рослин.Переносять морози до –10 °С. У теплицях, оранжереях і парниках може розмножуватись упродовж усієї зими. Звичайна картопляна попелиця має неповноцикловий тип розвитку. Зимують безкрилі незаймані самки в теплицях на бур’янах.Заселення баштанних культур відбувається після вильоту крилатих розселювачок із місць зимівлі за температури повітря понад 12 °С. Безкрила самка відроджує 40–60, крилата — 30–40 личинок. Розвиток однієї генерації від личинок до імаго триває 9–12 діб. Найінтенсивніше він відбувається за помірної температури й вологості. За сезон може розвинутись 9–15 поколінь.

Пошкоджують: 

Пошкоджує практично всі культури, що вирощуються в закритому ґрунті.

Переносники хвороб: 

вірусні захворювання

 
Природні вороги: 
Чисельність попелиць обмежують багато хижих комах. Імаго і личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижа галиця — Aphidoletes aphidimyza Rd., хижі клопи — Nabis ferus L., Orius niger Wolff., личинки мухсирфід — Paragus tibialis Fln., Sphaerophoria menthastri L., Isehiodon stutellaris Fabr., Scaeva albomaculata Mcg. Попелицю заражають ендопаразити з родини афідіїд — Aphidius matricariae Hal., Diaeretiella rapae M. lnt., з родини афілінід — Aphelinus asychis Wlk., A. varipes Först та ін.
Поріг шкідливості: 

100-400 особин на м2

Поширення: 

У теплицях поширена повсюдно.

Заходи захисту: 

Знищення бур’янів навколо парників і теплиць. Застосування інсектицидів.
Заходи захисту плодових дерев від попелиць. Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями.
При чисельності понад 10 - 20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4 °С провести обприскування – промивання дерев овіцидами.
Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами.гульованим співвідношенням попелиць і афідофагів є один афідофаг на 30 личинок шкідника. За такого співвідношення застосування афіцидів недоцільне.

Перелік стійких сортів

соняшник

салат головчастий

Салат посівний листковий

порiчки червонi

черешня

малина

баклажани

кавуни

огірки

Помідори

яблуня

чорна смородина

Грецький горiх

Козлятник лікарський

Цикорій головчастий

полин естрагон

Лохина щиткова

Сочевиця

троянда

собача кропива пятилопатева

Крiп

Хризантема садова

Розторопша плямиста

фундук

Тефф

вишня

абрикос

Мак східний

персик

Помідор (підщепа)

суданська трава

хмiль

Костриця несправжньоовеча

Обліпиха крушиновидна

Мигдаль звичайний

Павловнія

Ірга канадська

Костриця шорстколиста

Яблуня (підщепа)

Фісташка справжня

шипшина

алтея лiкарська

Лопух справжній

Чорнушка дамаська

Сорго х друммонді

Хризантема шовковицелиста

Рекомендовані препарати

Шкідники декількох культур

Попелиці

Список шкідників, хвороб, бур'янів групи

Попелиці , численні наведені нижче види у розбивці за культурами:

Злаки:

Звичайна злакова попелиця, Schizaphis graminum, велика злакова попелиця, Sitobion avenae, черемхова попелиця, Rhopalosiphum padi,

ячмінна попелиця, Brachycolus noxius, крушинна попелиця,

Aphis nasturtii, кукурудзяна попелиця, Rhopalosiphum maidis, волохата кукурудзяна попелиця, Rungsia maydis, бурякова попелиця, Aphis fabae

Бобові культури:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum, люцернова попелиця Aphis craccivora

Соняшник/ сафлор:

Мигдалева попелиця,

Brachycaudus helichrysi

Буряки:

Бурякова попелиця, Aphis fabae, Коренева бурякова попелиця,

Pemphigus fuscicornis Льон/Мак/Коноплі:

Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum

Капустяні:

Капустяна попелиця, Brevicoryne brassicae

Окружкові:

види родів Cavariella, Aphis і Myzus,

Гарбузові:

Бавовняна попелиця, Aphis gossypii, горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum Пасльонові культури:

Велика картопляна попелиця, Macrosiphum euphorbiae, звичайна картопляна попелиця, Aulacorthum solani, баштанна попелиця,

Aphis gossypii, зелена персикова попелиця, Myzus persicae

Салат-латук:

Салатна попелиця, Nasonovia ribisnigri, зелена персикова попелиця, Myzus persicae, ожинова попелиця, Aphis gossypii

Зерняткові фрукти:

Зелена яблунева попелиця, Aphis pomi

Полуниця:

Aphis forbesi

Смородина:

Смородинова попелиця, Cryptomyzus ribis

Опис

Паразитують на нижній поверхні листків, стеблах і верхівкових бруньках, дорослі особини та лялечки висмоктують сік рослини за допомогою колючосисного ротового апарату і випорожняються, залишаючи на листі падь. На цій паді утворюються чорний наліт грибів, послаблюючи фотосинтез. Попелиці різноманітні за кольором: більшість - зелені, деякі - фіолетові та чорні.

На заражених паразитами рослинах листя жовтіє, зупиняється у розвитку, деформується та втрачає енергію. Активне живлення паразитів вбиває саджанці, спричиняючи зупинку росту, скручування листя, затримку цвітіння та погіршення зав'язування насіння. Кореневі попелиці: Блідо-жовті попелиці живляться волокнистими коренями, спричиняючи в'янення та загибель усієї рослини. Сильно пошкоджене коріння легко витягається з ґрунту. Трапляються роки, коли через попелицю врожай буряка скорочується аж на 30%.

Запобіжні заходи / інструменти

Природними ворогами попелиці є браконіди, туруни, павуки, жуки-хижаки, сонечка, золотоочки, клопи-мисливці, мошки та личинки дзюрчалки.

Для моніторингу популяції попелиці перевірте, чи на нижній поверхні листків і біля бруньок немає груп або колоній попелиці. Необхідний своєчасний контроль, бо попелиці швидко розмножуються. Посадіть біля культури, яку треба захистити від паразитів, рослини-приманки на кшталт люпину, настурції та тимофіївки (потім викорчуйте їх або обприскайте).

Хорошими культурами-ущільнювачами є аніс, цибуля-трибулька, часник, цибуля та редиска.

Боріться з мурахами, які захищають попелицю.

Не використовуйте високі дози добре розчинних азотних добрив. Натомість вносьте добриво у 3 етапи: під час посіву, на вегетативному та репродуктивному етапах розвитку рослини.

Для моніторингу присутності та визначення відносної кількості паразитів використовуйте на полі жовті клейові пастки. Попелицю відлякує алюмінієва фольга та сіра мульча.

Куративні пестициди

Порогу лікування не виявлено.

Нефабричні екстракти чилі та часнику

мінеральні олії

імідаклоприд

ацетаміприд

тіаметоксам

диметоат,

спіродіклофен,

спіротетрамат

піметрозин