Чорна ніжка ріпаку
Збудниками хвороби є Rhizoctonia solani Kuehn, Olpidium brassicae (Wor.) Dang., а також гриби із родів Pythium Pringsh., Alternaria Nees тощо. В основному всі збудники є ґрунтовими патогенами, які розвиваються на органічних рештках і уражують ослаблені сходи ріпаку. Основне джерело інфекції - уражені рештки, на яких R. solani зберігається у формі склероціїв, O. brassicae - у формі спочиваючих спор, гриби із родів Pythium - у формі ооспор, гриби із роду Alternaria - товстостінними гіфами і конідіями. Додатковим джерелом є заражене насіння, у якому патогени зберігаються у вигляді грибниці.
Проявляється хвороба під час проростання насіння у вигляді потемніння гіпокотіля, внаслідок чого тканина зморщується, утворює ниткоподібний перехват (тяж), проростки чорніють, гинуть.
Розвиток чорної ніжки спостерігається на загущених посівах, перезволожених ділянках поля, за наявності міцної поверхневої кірки на важких за механічним складом грунтах під час сходів ріпаку, на кислих і солонцюватих грунтах, за прохолодної дощової погоди, за сівби непротруєним насінням, частим повертанням культури на попереднє поле.
Обов’язкове протруєння чи інкрустація насіння, дотримання оптимальних норм його висіву, загортання насіння на оптимальну глибину (до 3 см), дотримання сівозміни, своєчасне знищення поверхневої кірки під час сходів ріпаку, оптимальне живлення рослин.