Фомоз ріпаку

fomoz_ripaku
fomoz_ripaku_4
fomoz_ripaku_5
fomoz_ripaku_0
fomoz_ripaku_1
fomoz_ripaku_2
fomoz_ripaku
Інші назви: 
Рак стебла ріпаку, Некроз кореневої шийки ріпаку.
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 

Збудником хвороби є сумчастий гриб Leptosphaeria maculans (Desm.) Ces. et de Not); у пікнідіальній стадії - Phoma lingam (Tode ex Fr.) Desm. Сумкоспори L. maculans проростають за низьких температур 4-80С і через 8 годин формують ростові трубки, а пікноспори гриба проростають при 160С й утворюють інфекційні гіфи лише після 24 год. Ураженню рослин фомозом сприяють пошкодження рослин комахами (хрестоцвітими блішками, ріпаковим квіткоїдом тощо), спричинення механічних пошкоджень рослинам під час проведення весняного боронування посівів та проходження техніки по полю, виконання технологічних операцій по догляду за рослинами. Доведено, що надранні посіви озимого ріпаку і пізні ярого уражуються фомозом значно інтенсивніше, ніж за сівби в оптимальні строки. Загущені посіви ріпаку уражуються фомозом сильніше, ніж зріджені, оскільки інтенсивність ураження рослин знаходиться у прямій кореляційній залежності від діаметра стебла. Чим тонше стебло рослини, тим інтенсивніший на ньому розвиток хвороб.

Ознаки хвороби: 

Захворювання проявляється на сходах і дорослих рослинах. На молодих рослинах хвороба викликає почорніння нижньої частини, в місцях ураження кора світліє, стає сірою і покривається чорними крапками. Стебло проростка висихає, стає трухлявим і, рослина гине.
На листках світло-сірі, частіше округлі плями, на черешках і стеблі видовжені плями, а згодом виразки з темно-коричневою облямівкою вкриті численними чорними крапками. Плями і виразки поступово розростаються навколо і повністю охоплюють стебло. Така форма прояву хвороби отримала поширену назву - рак стебла.

Розвиток: 

Найбільш інтенсивний розвиток хвороби на сім’ядолях ріпаку спостерігається за температури 24-280С, розвиток захворювання на стеблах у вигляді ракових виразок відбувається при 16-200С; за температури 4-80С він уповільнюється, а при 28-320С симптоми хвороби відсутні.
За температури 250С інкубаційний період розвитку хвороби сягає 5-6 днів, а при 9-100С він розтягується до 23 днів. Зараження рослин і розвиток хвороби найбільш сприятливо протікає при 100% відносній вологості повітря та наявності краплинної вологи на рослинах.
Зберігається збудник хвороби грибницею на уражених рослинах озимого ріпаку, в ураженому насінні, на уражених рештках капустяних культур у грунті до 2-3 років. Гриб перезимовує також псевдотеціями з сумками і сумкоспорами.
Під час вегетації рослин гриб поширюється сумкоспорами, переважно восени, і пікноспорами протягом вегетації капустяних культур.

Поширення: 
Найбільш поширена форма прояву фомозу на міжвузлях стебла рослин, як правило, вище п’ятого вузла. Протягом 2-3 тижнів вони розростаються довжиною до 5-10см, охоплюючи навколо майже половину поверхні стебла, набувають світло-сірого кольору. Ураження стебла на рівні поверхні грунту (кореневий рак шийки, некроз шийки) проявляється у вигляді некротичних темно-коричневих плям, сухих трухлявих виразок, які часто поширюються і на кореневу систему рослини, викликаючи суху гниль стрижневого кореня та бокових корінців. На стручках злегка вдавлені сірі сухі плями з концентричною зональністю і чорними пікнідами, уражені стручки розтріскуються. В уражених стручках насіння дрібне, зморшкувате, щупле, матового забарвлення або без зовнішніх ознак ураження.
 
Поріг шкодочинності: 
Шкідливість хвороби виявляється у зрідженні сходів, зменшенні асиміляційної поверхні рослин, зниженні кормових якостей зеленої маси ріпаку, суттєвому знижені маси 1000 насінин, посівних і технологічних якостей насіння. Із ураженого насіння формуються проростки з явними ознаками фомозу на колеоптиле, кореневй шийці, на сім’ядолях. Недобір урожаю від хвороби може становити до 50% і більше.
Заходи захисту: 

Вирощування стійких до хвороби сортів і гібридів ріпаку, дотримання сівозмін, просторової ізоляції між капустяними культурами, оптимальних строків сівби і норм висіву насіння. Ранньовесняне боронування посівів озимого ріпаку варто проводити лише у разі крайньої необхідності та обґрунтованій доцільності заходу. Важливе своєчасне проведення захисних заходів проти шкідників і бур’янів, знищення падалиці ріпаку, обов’язкове протруювання насіння.

Перелік стійких сортів

ріпак озимий

ріпак ярий (кольза)

Рекомендовані препарати