Парша груші

Інформація
Опис та ознаки
Заходи захисту
Препарати

Уражують рослини:

Груша звичайна

відкритого грунту

Збудники хвороб:

Fusicladium dentriticum (Wabr.) Fuck., Fusicladium pirinum Fuck., Venturia pirina Aderh.

Група хвороб:

гриби

Основна хвороба:

Парша.

Хвороба поширена скрізь, але найбільшої шкоди завдає в районах з достатньою вологістю. Уражуються листки, плоди, пагони. На листках з'являються буруваті плями, які вкриваються зеленувато-оливковим оксамитним нальотом. Діаметр плям різний— від 2 до 13 мм і більше, що залежить від віку листків, сприйнятливості сорту та погодних умов. Більші плями спостерігають на молодих листках сприйнятливих сортів і при частих опадах. У груші наліт, як правило, утворюється — на нижньому боці листка.Уражені листки передчасно засихають й обпадають. На плодах парша проявляється у вигляді різко обмежених плям з вузькою облямівкою, вкритих темно-оливковим оксамитним нальотом. У цих місцях на плоді поверхневий шар клітки стає короткуватим, що перешкоджає проникненню збудника хвороби вглиб тканин. Однак це перешкоджає і рівномірному розростанню плодів, що призводить до однобічного їх розвитку. Часто у місцях уражень з'являються тріщини, плоди стають виродливими. При зборі врожаю у вологу з туманами погоду, на плодах виявляють пізню паршу у вигляді дуже маленьких, коричнево-чорних плям. Повний прояв захворювання спостерігають під час зберігання плодів, тоді хвороба має назву «складська парша» і не поширюється.При ураженні пагонів на їх корі з'являються невеликі здуття, які розриваються, і кора вкривається дрібними тріщинами, що лущаться. Внаслідок цього ріст пагонів сповільнюється, і вони часто відмирають.

Більш детально:

Сумчаста стадія збудників парші утворюється навесні на уражених листках, що перезимували. Навколо посірілих місць уражень у мезофілі листка з осені формуються псевдотеції, що виступають на поверхню через продих, навколо якого розміщуються численні загострені щетинки. Довкола кожної плями парші з'являються кілька псевдотеціїв, у кожному з яких навесні утворюються 120- 200 булавоподібних циліндричних сумок, а в кожній сумці — по 8 двоклітинних, жовтувато-зелених сумкоспор. У V.pirina псевдотеції діаметром 120-160 мкм, сумки розміром — 50-70 х х 10-12 й сумкоспори — 14-26 х 5-8 мкм . Дозрівають і поширюються сумкоспори при вологості і температурі повітря від 7 до 24°С (оптимум 18-20°С). Отже, сумкоспори є первинним джерелом зараження рослин навесні.

Ознаки хвороби:

Хвороботворні здуття на пагонах груші лопаються, і відбувається вихід спор парші назовні, заражені ділянки рослини вкриваються маленькими тріщинами і трохи лущаться.

Уражують:

В Україні паршу виявляють на пагонах груші. Збудники  уражують квітки, плодоніжки і черешки листків, що викликає  передчасне обпадання листків і зав'язі.

Розвиток:

На пагонах груші парша з'являється у вигляді розтріскування і здуттів, у них і розвивається джерело хвороби парші на груші - міцелії гриба, а навесні наступного року там розвивається початкова інфекція - конідії.

Поширення:

У різних зонах України викидання сумкоспор із сумок починається  неодночасно: у південних — на початку квітня, а північних — у  травні і навіть на початку червня. Вихід сумкоспор із сумок  залежить від погодних умов й може тривати 60 днів і більше. Небезпечним для ураження рослин вважають період викидання  сумкоспор під час розпукування бруньок, забарвлення пуп'янків, цвітіння і масового обпадання пелюстків. Поширюються сумкоспори  повітряними потоками і краплинками дощу.За умов незначного зволоження при температурі від 2-3 до 30°С (оптимум 17-21 °С) сумкоспори проростають, утворюючи  гіфіальний росток, який проникає у тканини рослин й дає початок  розвитку грибниці.Інкубаційний період від моменту зараження рослин й до  прояву захворювання триває 8-21 добу.

Заходи захисту:

Ранньою весною слід знайти час і для обприскування груші . Цю роботу треба продовжити в період вегетації.

Парша груші

Перелік стійких сортів

Рекомендовані препарати