Опис та характеристика рослини гiрчиця бiла

Родина гірчиці білої – Середземномор’я, звідки вона поширилася майже по всій Європі, Америці і потрапила в Індію, Японію. Зараз у дикому вигляді зустрічається в Південній Європі (Греція, включаючи Крит, Італія, включаючи Сицилію і Сардинію, Франція, включаючи Корсику, Португалія, Іспанія), на Україні (Крим), в Західній Азії (Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль , Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина), на півночі Пакистану, в Північній Африці (Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс). На Україні зустрічається розосереджено, частіше в районах Полісся та лісостепу.

Гірчиця біла цінна олійна культура, в її насінні міститься 30-40% олії, яка за своєю якістю не поступається соняшниковій. Вона використовується на харчові цілі, в концервній, хлібопекарській, кондитерській промисловості. Добувають з насіння також ефірну олію(0.1-1.1%), яку використовують у косметиці та парфумерії.

Насіння гірчиці білої здавна використовується в медицині. З нього виготовляється гірчичний порошок, з якого готується гірчичне тісто, що використовується в якості гірчичного пластиру для зменшення болю при ревматизмі. Насіння гірчиці білої використовується і при різних хворобах – склерозі судин, гіпертонії, захворюваннях печінки і жовчного міхура, розладах травлення, метеоризмі, ревматизмі, остеохондрозі хребта і шкірній екземі.

Вона добре росте в районах, де буває 450450 мм і більше середньорічних опадів. Вегетаційний період гірчиці білої становить 65-70 днів. Рослина довгого дня. Вона належить до перехреснозапильних рослин, але іноді бувають випадки самозапилення.

Цвіте у червні - липні.

Генеративним способом (насінням).

Насіння гірчиці білої починає проростати при 1 - 2 ° С . Сходи гірчиці білої витримують нетривалі заморозки до мінус 6°С і навіть до мінус 10°С. Найбільшу потребу у воді біла гірчиця відчуває у період бутонізації - цвітіння.Гірчиця біла може вирощуватись і на малородючих ґрунтах. Коренева система її має здатність засвоювати поживні речовини із важкорозчинних сполук. Рослина довгого дня. Вона належить до перехреснозапильних рослин, але іноді бувають випадки самозапилення.

Гірчиця мало вибаглива до тепла, їй за період вегетації потрібно від 1600-18-- до 2000-3000 С, і водночас вона є посухостійкою і добре переносить літні температури липня-серпня місяців. Може проростати на малородючих підзолистих та слабозасрлених ґрунтах.