Опис та характеристика рослини жито посівне

жито озиме
жито яре
жито яре
жито яре
жито яре
жито яре
жито
жито
жито
жито
Переглянути інформацію щодо вирощування культури жито яре, жито озиме, жито озиме - батьківські компоненти.
Назва на латині: 
Secale cereale L..

Рослина родини тонконогових, близько пов'язана із ячменем та пшеницею, що широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Жито посівне як природний вид є диплоїдною формою (2n-14). В останні десятиріччя селекціонерами створене подвоєнням кількості хромосом у клітинах тетраплоїдне жито (2n-28), сорти якого формують крупне зерно (маса 1000 зерен досягає 50-55 г), міцну, стійку проти вилягання соломину.
Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у грунт на глибину до 1,5-2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з грунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.
Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні грунту (1,7-2 см), ніж у пшениці (2-3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший - глибоко, а пізніше другий - близько до поверхні грунту, який стає головним.
Інтенсивність кущіння у жита досить висока - кожна рослина утворює 4-8 пагонів, а за сприятливих умов - до 50-90.
Стебло - порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5-7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Висота стебла залежно від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180-200 см (у середньому 80-100 см).
Листки шорсткі, покриті восковим нальотом. Довжина листкової пластинки - 15-30, ширина - 1,5-2,5 см. В основі пластинки міститься короткий язичок і короткі голі або слабоопушені вушка.

Історія: 

Культурне жито виникло із бур'янисто-польового, яке засмічувало посіви пшениці. Порівняно з пшеницею жито більш молода культура. Походить з країн Південно-Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощу­вання жита в Росії відносяться до IX ст. На території України вперше почали вирощувати в першому тисячолітті до н.е.
Тепер жито вирощують у всіх країнах Західної Європи і США. У Росії основні площі посіву зосереджені в Нечорноземній зоні. У світовому землеробстві жито займає одне з останніх місць серед зернових злакових культур (близько 20 млн га).
Посівна площа жита на Україні 650-700 тис. га. Основні площі посіву зосереджені на Поліссі. Вирощують жито і в Лісостепу.
Середня врожайність жита нижча, ніж пшениці, тому що його висівають на більш бідних ґрунтах. Так, у 2002 р. вона була 20,2 ц/га, що на 10,6 ц / г а нижче порівняно з озимою пшеницею. Проте якщо жито вирощувати на родючих ґрунтах і вносити достатню кількість добрив, воно потенційно спроможне формувати більш високі врожаї, про що свідчить передовий досвід. Наприклад, на сортодільницях України його врожайність досягла 45-60 ц/га.

Використовується: 

Озиме жито - важлива продовольча і кормова культура. У зерні міститься 9-15% білка, близько 81% вуглеводів і вітаміни груп А, В, Е, PP. Житнє борошно використовується для випічки різних сортів хліба. Випікають також хліб із суміші житнього і пшеничного борошна. Житній хліб характери­зується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка пере­важає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізину. У житньому хлібі містять­ся ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого віку.
Житнє зерно, висівки, борошно - цінний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступається багаторічним травам. У зеленій масі жита більше білка (14%) ніж у озимої пшениці і кукурудзи. Житню солому і полову використовують як грубий корм.
Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін.
Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур'яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно для просапних і ярих культур.

Стебло: 
Форма куща проміжна. Соломина середньої товщини, міцна.
Коренева система: 
Стрижнева.
Насіння: 
Нещільний колос.Зерно напіввідкрите, овально подовжене, від сіро-зеленого до світло-зеленого, з домішкою жовтих зерен. Велике. Маса 1000 зерен 28,1-37,0 р., найвища - 40,2 м.
Колос: 
Колос нещільний. У гранчастого бічна сторона трохи ширша, ніж лицьова, грані майже паралельні на дві третини колоса, поступово звужуються доверху. Третій тип колоса - бічна сторона у першій третині розширена порівняно з лицьовою, не звужується майже до самого верху, колос щільний. Колос четвертого типу веретено-, клино-, списоподібний. Бічна його сторона ширша, ніж лицьова. Поступово, а з половини колоса різкіше звужується. Щільність колоса найбільша (3,6 - 4,5). Щільне колосся іноді відносять до п'ятого типу. Колос складається з двох квіток, дуже рідко - з трьох і більше і двох колоскових лусок, які розміщенні по боках.
Квітки: 
Квітка двостатева, форма зерна овальна або видовжена.
Розвиток: 
В онтогенезі жито проходить ті ж фенологічні фази і етапи органогенезу, що й пшениця. За однакових умов сходи жита з`являються швидше на 1-2 дні. На 1-2 дні швидше воно починає кущитись. Вузол кущення закладається ближче до поверхні грунту (1.7-2.5 см), частіше зустрічаються дво- і трьох вузлові рослини. Кущення у нього проходить в основному восени. Весною воно починає трубкування через 18-20 днів від початку весняного відростання, а через 40-50 днів виколошується. Цвітіння настає через 7-12 днів від початку колосіння (у пшениці через 4-5) і триває 7-9 днів. Фаза молочної стиглості настає за 10-14 днів після цвітіня і триває 8-10 днів. Через 2 місяці після колосіння жито дозріває. Після збиральне достигання протікає довше, тому воно рідше проростає в колосі. Маса 1000 зерен у диплоїдних сортів - 23-38 г, у тетраплоїдних - 35-52 г. У жита, як і інших злаків, розрізняють наступні фази розвитку: проростання дрібочи, схід, кущення, вихід в трубку, цвітіння, дозрівання. Проростання насіння. Для проростання сім'я необхідно три чинники: вода, тепло і кисень. Насіння іржі може поглинути до повного насичення в середньому 50 - 70% води від ваги сухого насіння (Кулешов, 1963). Насіння жита може проростати при дуже низькій температурі, навіть при 0°С, але краща температура для проростання зародкового коріння 3,8°С. Фаза сходів. Сходи озимої іржі зазвичай з'являються через 5 - 6 днів після посіву. Нирка, зростаючи, утворює так звану пір'їнку. Це - колеоптиль, усередині якого приховані зародкові листочки і конус наростання. Вихід першого зеленого листа вважається появою сходів. Підвищена температура сприяють появі над грунтом листа навіть раніше, ніж колеоптиль. При зниженій температурі лист і колеоптиль ростуть одночасно. Кущення іржи. Це біологічний процес має дуже важливе значення в житті рослин, оскільки у фазу кущення у рослин утворюється втечі і стеблове коріння, тобто закладаються органи, що визначає урожай. Фаза виходу в трубку. Витягування першої міжвузловини на 5 - 6 см і появи нижнього стеблового вузла на поверхні гранту прийнято вважати фазою виходу в трубку. З цієї миті починаються швидке зростання стебел і розвиток колоса, ув'язненого усередині трубки листових піхв. В цей час закінчується утворення основної маси листя. Фаза колошенія характеризується висуненням колоса з піхв листя. Часом колошенія вважають момент, коли колос настільки висувався, що видно місце прикріплення суцвіття до стебла. При колошенії листя розсується унаслідок витягування междоузлій. Час колошенія іржі залежить від умов середовища. У південних районах ця фаза розвитку починається раніше, ніж на півночі. Цвітіння. До виходу тичинок з квітки зовнішня луска щільно прилягає до внутрішньої. При цьому викидаються тичинки і назовні виходить перисте рильце товкача. Цвітіння починається з квіток середньої частини колоса. Пилок, перенесений вітром на рильці іншої квітки, проростає, проникає через товкач і зливається з яйцеклітиною. На рильці своєї квітки пилок зазвичай погано проростає, і запліднення не відбувається. Дозрівання. Оскільки колошенія відбувається не одночасно, те зерно від різних втеч формується за різних погодних умов. Розрізняються три фази дозрівання зерна - молочну, воскову і повну.
Цвіте і плодоносить: 
У жита, як і інших злаків, розрізняють наступні фази розвитку: проростання дрібочи, схід, кущення, вихід в трубку, цвітіння, дозрівання.
Розмножується: 
Насінням.
Біологічні особливості: 

Озиме жито менш вимоглива до умов зовнішнього середовища культура, ніж пшениця. По відношенню до тепла жито холодостійкіше за пшеницю. На рівні вузла кущення жито витримує морози до мінус 25°С, а добре загартовані посіви - навіть мінус 35°С. При наявності вологи в ґрунті жито може проростати при температурі 1 - 2 ° С , а дружні сходи з'являються при температурі 8-12°С. У період вегетації сприятливою для жита є температура 18-20°С. По відношенню до вологи жито менш вимогливе, ніж озима пшениця. Воно краще витримує весняні посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі. Транспіраційний коефіцієнт 340-420. Зважаючи на те, що жито перехреснозапильна культура, воно погано переносить суху погоду, спеку і затяжні дощі в період цвітіння, що викликає череззерницю.
Озиме жито, завдяки добре розвиненій кореневій системі з підвищеною поглинаючою здатністю, відносно менш вимогливе до ґрунтів. Жито краще інших культур поглинає фосфор із важкорозчин­них сполук ґрунту. По засвоєнню із ґрунту калію дещо поступається тільки вівсу. Може рости і розвиватись на малородючих і піщаних ґрунтах. Проте високі врожаї забезпечує на родючих ґрунтах. Витримує підвищену кислотність ґрунту (рН 5,5) і невелику засоле­ність. На утворення 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1 , 2 - 1 , 5 кг фосфору, 2-2,5 кг калію.
Озиме жито краще кущиться (3-5 пагонів на одну рослину), закладає вузол кущення близько від поверхні ґрунту (1,7-2 см) незалежно від глибини загортання насіння, при загущенні схильне до вилягання, є перехреснозапильною культурою. Запилюється вітром, краще при відносно тихій погоді. Достигає озиме жито на 8 - 10 днів раніше за озиму пшеницю. Вегетаційний період 270-350 днів.

Екологічні умови: 

Жито, порівняно з пшеницею, менше реагує на повторне вирощування і вибагливість до попередників у нього не дуже висока.

Репродуктивна здатність: 
Насіння повинне мати чистоту не нижче 98%, схожість - не нижче 92%.
Проростає: 
Осінній період вегетації жита повинен складати 40-45 днів з сумою середньодобових температур 450-550°С. Для проростання сім'я необхідно три чинники: вода, тепло і кисень. Насіння іржі може поглинути до повного насичення в середньому 50 - 70% води від ваги сухого насіння (Кулешов, 1963). Насіння жита може проростати при дуже низькій температурі, навіть при 0°С, але краща температура для проростання зародкового коріння 3,8°С.
Поширюється: 
Посівна площа жита в Україні становить по роках 500 - 700 тис. га, що недостатньо для потреб народного господарства. Поширене в основному на Поліссі і в Лісостепу України. Має значне поширення у Німеччині, Франції, Польщі, Швеції, Норвегії, у США, Канаді. Загальна світова площа озимого жита сягає 30 млн. га.

жито посівне - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: жито озиме
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож. Холодостійк. Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Інтенсивне 95 З, П: 345
ВППС: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
1999 зерн сс П висока
Інтенсивне 99 З, П: 345
ВППС, ВП: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
2002 зерн сс Л, П висока висока висока середня
Ірина З, П: 307
ВППС, ВП: 1935307 - Волинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1935 - Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
2004 зерн сс Л, П 54,4-89,8 висока висока висока висока
Аскарі З, ВППС, ВП: 926, 1370926 - Заатен-Уніон ГмбХ
1370 - ТОВ "Стіомі -Холдінг"
2010 зерн сс Л, П
Богуславка З, ВППС: 355, 430, 1109355 - Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1109 - Черкаський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1995 зерн сс Л, П, С 5 5 5 5 5 5
Боротьба З: 429
ВППС: 1809429 - Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1809 - Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України
1993 зерн сс Л, П, С 57-62 ц/га висока середня середня середня
Бразетто З, ВППС: 824824 - КВС Лохов ГмбХ 2013 зерн сс Л, П
Велитень З, ВППС, П: 422422 - Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук 2005 зерн сс Л, П, С
Воля З, ВППС: 430430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1996 зерн сс П 5 5 5 5 5 5
Гуттіно З, ВППС: 824824 - КВС Лохов ГмбХ 2013 зерн сс Л, П
Данковський діамант З, ВППС: 11051105 - ДАНКО Годовла Рослін Сп. з.о.о. 2012 зерн сс Л, П
Дозор З, ВППС, ВП, П: 430430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 2005 зерн сс Л, П до 72,5 ц/га до 9 (висока) середня до 7 (середня) до 8 (середня) низька
Древлянське З, ВППС: 808808 - Інститут оздоровлення і відродження народів України 1997 зерн сс Л, П
Жатва З, ВППС, ВП: 430430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 2013 зерн сс Л, П
Забава З, ВППС, ВП: 430430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 2010 зерн сс Л, П
ЗУ Драйв З, ВППС, ВП: 19001900 - Хюбро Заатцухт ГмбХ і Ко. КГ 2016 зерн сс Л, П, С С: 64,8 ц/га
Л: 60 ц/га
П: 51,5 ц/га
8,1-8,8 7,3-7,6 8,1-9 7,4-9
ЗУ Коссані З, ВППС: 926926 - Заатен-Уніон ГмбХ 2018 зерн сс Л, П, С 59.2-78.8 ц/га 8.4-9.0 8.7-9.0 8.4-9.0 8.6-9.0
ЗУ Мефісто З, ВППС, ВП: 19001900 - Хюбро Заатцухт ГмбХ і Ко. КГ 2016 зерн сс Л, П, С С: 72,6 ц/га
Л: 57,6 ц/га
П: 55,5 ц/га
7,5 8,3-8,8 7,1-8,6 8,1-9 8,1-9
ЗУ Перформер З, ВППС, ВП: 19001900 - Хюбро Заатцухт ГмбХ і Ко. КГ 2016 зерн сс Л, П, С С: 67,7 ц/га
Л: 64,9 ц/га
П: 55,6 ц/га
8,5 8,3-9 7-7,8 8,2-9 7,6-9
ЗУ Форзетті З, ВППС, ВП: 19001900 - Хюбро Заатцухт ГмбХ і Ко. КГ 2018 зерн сс Л, П, С 59.8-79 ц/га 8.1-9.0 8.7-9.0 8.2-9.0 8.3-9.0
Пропозиції
5500 грн/т
м. Київ
Власник: ООО «Свидар»
  • Тип: насіння
  • Репродукція посадкового матеріалу: Перша
  • Тип продукції: Посівна/посадкова
7500 грн/т
м. Київ
Власник: ООО «Свидар»
  • Тип: насіння
  • Репродукція посадкового матеріалу: Перша
  • Тип продукції: Посівна/посадкова