Опис та характеристика рослини капуста червоноголова

капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова, насіння
капуста червоноголова, розсада
капуста червоноголова, розсада
капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова
капуста червоноголова, мікрозелень (мікрогрін)
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури капуста червоноголова.
Інша назва (народні назви): 
Синя капуста.
Назва на латині: 
Brassica oleracea L. var.capitata L.f. ruba (L.) Thell, Brassica oleracea L. var. rubra DC..
Назва на російській мові: 
Краснокочанная капуста, Синяя капуста.
Назва на англійській мові: 
Red cabbage.

Червоноголова капуста - овоч, різновид городньої капусти Brassica oleracea var. capitata f. rubra з характерним червоно-фіолетовим забарвленням зовнішнього і внутрішнього листя, зазвичай з восковим нальотом. Колір листя обумовлений вмістом у клітинах рослини барвників - антоціанів.

Рослина дворічна. У перший рік життя утворює коротке потовщене стебло з листям, яке до осені формується в качан. Цвіте капуста та утворює насіння на другий рік вирощування. Зачаткові суцвіття формуються у другій половині зими, а у найбільш лежких сортів можуть закінчитися лише навесні, після винесення маточників зі сховища для підрощування.

Качан капусти дуже щільний, трохи дрібніший, ніж у білокачанної, округло-плоскої форми, рідко конусовидний, масою 1,5-3 кг залежно від сорту, має високу лежкість. Урожайність товарних качанів досягає 60-70 т з 1 га. Качани придатні для тривалого зберігання.

Червоноголова капуста не така урожайна, як білоголова, проте набагато більш стійка до шкідливих комах, інфекцій, несприятливих погодних умов.

Історія: 

Батьківщиною червонокачанної капусти, як і білокачанної, вважаються прибережні країни Середземного моря. Звідти вона поширилася в країни Західної Європи.

До середньовіччя червону капусту не знали.

Використання: 

За хімічним складом вона близька до капусти білокачанної, проте відрізняється більш високим вмістом цукрів, каротину (в 4 рази), вітамінів С, В, В2, меншим у 2,5 рази вмістом клітковини. Капуста червонокачанна містить 8,3-11,8% сухої речовини, 3,7-6,2%  цукрів, 1,5-2% білка, 26,1-99,1 мг/100 г аскорбінової кислоти, 0,1- 0,2 мг/100 г каротину, 20-42 мг ціанідину, 0,5% крохмалю. Сума зольних елементів 0,8%, мінеральних солей (мг/100 г сирої речовини): азоту - 4, калію - 302, кальцію - 53, магнію - 16, фосфору - 32 і заліза - 0,6. Енергетична цінність 100 г продукції капусти становить 130 кДж. З неї готують салати, та гарніри до других страв, особливо смачна вона у маринованому вигляді. Салати та гарніри роблять як із свіжої, так і із консервованої капусти. Крім того, з капусти червонокачанної готують трубочки, її можна тушкувати.

Лікарські властивості: 

Червонокачанна капуста містить білки, клітковину, ферменти, фітонциди, цукор, залізо, калій, магній; вітаміни С, В1, В2, В5, В6, В9, РР, Н, Провітамін А і каротин. Каротину міститься в 4 рази більше ніж у білокачанній капусті.

Антоціан, який міститься в ній,  позитивно впливає на організм людини, підвищує пружність капілярів і нормалізує їх проникність. Крім того, він перешкоджає впливу радіації на організм людини і запобігає білокрів’ю.

Цілющі властивості червонокачанної капусти обумовлені також вмістом у ній великої кількості солей калію, магнію, заліза, ферментів, фітонцидів. У порівнянні з білокачанної капустою вона суха, зате багатша поживними речовинами і вітамінами. Наявні в червонокачанній капусті фітонциди перешкоджають розвитку туберкульозної палички. Ще в Давньому Римі соком червонокачанної капусти лікували захворювання легенів, а для лікування гострих і хронічних бронхітів застосовують і сьогодні.

Червонокачанну капусту рекомендують включати в раціон людей, які страждають на гіпертонічну хворобу, так як вона сприяє зниженню кров’яного тиску. Її лікувальні властивості використовують також для профілактики судинних захворювань.

Її корисно їсти перед застіллям, щоб віддалити дію не в міру випитого вина. Вона сприяє загоєнню ран і корисна від жовтяниці – розлиття жовчі. Есенція з неї є універсальним засобом.

У соку червонокачанної капусти, в зв’язку з великою кількістю біофлавоноїдів, дуже виражені властивості щодо зниження проникності судин. Тому він показаний при підвищеній ламкості капілярів і кровотечах.

Протипоказане вживання червонокачанної капусти при індивідуальній непереносимості. Не можна вживати зовнішнє листя і качан такої капусти через скупчення в них нітратів.

Також через великий вміст клітковини, яка важко засвоюється, не рекомендується вживати червонокачанну капусту в сирому вигляді людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Цвіте: 

Червоноголова капуста цвіте на другий рік вирощування.

Розмножується: 

Насінням.

Сходи: 
Червоноголова капуста – холодостійка рослина. Насіння проростає при температурі +2 ... +3°С (хоча і дуже повільно), при +18 ... +20°С сходи з'являються на третю-четверту добу.
Біологічні особливості: 

Це холодостійка культура. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 15-17 °С. Загартована розсада витримує короткочасні заморозки -5 … -8 °С; дорослі рослини -7 … -8 ° С. Завдяки добре розвиненій кореневій системі червонокачанна капуста більш жаростійка. Рослина дуже світлолюбна, при вирощуванні в затіненні затягуються фази розвитку, листя стає зелено-фіолетовим, качан – пухким, утворюється він на 2-3 тижні пізніше, ніж у рослин, які ростуть на добре освітлених ділянках. Культура вимоглива до вологості ґрунту, особливо в період формування розетки листя – до змикання їх в міжряддях і на початку утворення качана. Але перезволоження переносить погано, тому треба уникати низинних місць, де застоюється вода, або вирощувати її на гребенях.

Зберігає схожість: 
Зберігає схожість 4-5 років.
Поширення: 
Вирощують червоноголову капусту переважно у країнах з помірним кліматом (Західна Європа та Канада). У Східній Європі вона поширена в основному в Нечорноземній зоні СНД, частково в Україні, в республіках Прибалтики.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло (кочерига) капусти першого року вирощування в діаметрі від 3,5 до 6 см, коротке (15-50 см), потовщено-циліндричної, веретеноподібної та потовщено-веретеноподібної форми, густооблиственне. На другий рік рослини розвивають потужні квітучі кущі, з прямостоящим головним стеблом висотою до 1,7 м, з численними бічними гілками, що несуть гілки-другого і рідше третього порядку, більш тонкі, що поникають і менш тонкі, що не поникають.
Листки: 
Через 8-10 діб після виходу серцеподібних сім’ядолей червоно-фіолетового забарвлення між ними з бруньки починає розвиватися перший справжній неопушений листок. Наступні листки в капусти червоноголової бувають трьох типів: суцільні, малоліровидні та ліровидні, черешкові або сидячі завдовжки 25-70 см. У середньостиглих сортів вони менші та припідняті над головкою (качаном). У пізньостиглих — великі, середньо-припідняті або горизонтально розміщені до ґрунту. Поверхня листків гладенька або зморшкувата, краї гладенькі або злегка хвилясті. Жилкування добре виражене. Воно буває слабке, нерізке, грубе, рідке, напіввіялоподібне та віялоподібне. Головка (брунька) – утворюється в результаті швидкого наростання нових листків і сповільненого росту стебла (кочериги). Листки при цьому не встигають розвернутись, внаслідок чого і формується головка. Листя вкрите восковим нальотом, червоно-фіолетового забарвлення.
Коренева система: 
Коренева система стрижнева. Рослини капусти розвивають досить велику, добре розгалужену кореневу систему. При безрозсадній культурі формується головний корінь, який проникає в ґрунт на глибину 150—180 см. При розсадній культурі, внаслідок обриву кореневої системи при пересаджувані рослин, формується мичкувата коренева система. Окремі корінці її проникають у грунт на глибину до 100—130 см. Основна маса кореневої системи капусти розміщається на глибині до 60-80 см і в діаметрі до 120-140 см. При підгортанні рослин вологим ґрунтом на підсім`ядольному коліні та основі стебла рослини швидко утворюють додаткові корінці. Це покращує стійкість їх у вертикальному положенні та посилює живлення рослин.
Суцвіття: 
Суцвіття - видовжені китиці (60-80 см і більше), з тонкими квітконіжками, що поникають, і більш товстими непоникаючими, містять до 150 квіток у кожній.
Насіння: 
Насіння округло-вугловате, коричнево-бурого кольору.
Квітки: 
Квітки - двостатеві, середнього і великого розмірів (діаметр 1,8-2,8 см), рідше дрібні, мають 6 тичинок (2 зовнішні короткі, 4 внутрішні довгі) і маточкою, віночок з 4 пелюсток, пофарбованих у жовтий колір.
Плоди: 
Плід - двогніздний стручок завдовжки 8-12 см.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Інфраклас : розиди
Порядок : Капустоцвіті
Родина : капустянi
Рід : Капуста
Вид : капуста червоноголова

капуста червоноголова - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Стійк. посухи Стійк. хвороб
Антрацит З, ВППС, П: 699, 721699 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Елітсортнасіння" (UA)
721 - Сатімекс Кведлінбург (DE)
2008 ун сс Л, П, С
Ауторо F1 З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. (NL) 1997 сал сс Л, П, С
Б 66 19 З, ВППС, ВП: 20202020 - ХМ.КЛОЗ (FR) 2015 С, Л, П 120 тон/га
Бускаро F1 З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. (NL) 2008
Варна З, ВППС: 3333 - Саката Веджитеблз Юроп САС (FR) 2009 пс висока висока
Гако З: 149149 - Всеросійський науково-дослідний інститут селекції і насінництва овочевих культур (ВИДІ) (RU) 1963 сал сп С, Л, П
Гарансі F1 З, ВППС: 900900 - Клоз (FR) 2010 свж пс 80-90 тон/га
Кіото З, ВППС, ВП: 12471247 - ТОВ "Бізнес Стретеджи Девелопмент Україна" (UA) 2008 пер, свж
Калібос З, ВППС: 19971997 - МОРАВОСІД ЦЗ а.с (CZ) 2016 свж С, Л, П, ЗГр 65 тон/га
Квіт З, ВППС: 19971997 - МОРАВОСІД ЦЗ а.с (CZ) 2016 свж С, Л, П, ЗГр 65 тон/га
Клімаро F1 З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. (NL) 2014 овоч рс Л, П, С 75 тон/га
Корнет З, ВППС: 647, 964647 - Приватне підприємство "Агросвіт" (UA)
964 - Приватне підприємство науково- дослідна селекційна станція " Наско" (UA)
2015 С, Л, П 70 тон/га
Лангесвит Ред З, ВППС, П: 1013, 11631013 - Поп Врієнд Сідз Б.В. (NL)
1163 - Товариство з обмеженою відповідальністю" Свитязь" (UA)
2006 ун пс Л, П, С <=60 тон/га
Лектро F1 З, ВППС: 751751 - Бейо Заден Б.В. (NL) 2009 ун
Міхневська З: 171171 - Інформація відсутня 1975 сал сп С
Могікан F1 З, ВППС: 969969 - Моравосід спол. с р.о. (CZ) 2010 свж висока
Модерат З, ВППС: 19971997 - МОРАВОСІД ЦЗ а.с (CZ) 2016 свж С, Л, П, ЗГр 65 тон/га
Наско №21335/06 F1 З, ВППС: 647, 964647 - Приватне підприємство "Агросвіт" (UA)
964 - Приватне підприємство науково- дослідна селекційна станція " Наско" (UA)
2009
Нуріма F1 З, ВППС: 11021102 - Рійк Цваан Велвер ГмбХ (DE) 2010
Олена З, ВППС, П: 339339 - Сквирська дослідна станція Інституту агроекології Української академії аграрних наук 2006 ун рс Л, П, С