Культура морква (особливості вирощування та зберігання)

Морква в культуру введена раніше за інші коренеплоди. Вона походить від дикої, що зустрічається у різних регіонах, переважно на вапнякових грунтах. Більше 1000 років до нашої ери вона стала служити для людини джерелом легкозасвоюваних вуглеводів, мінеральних солей і каротину.

Вимоги до температури
Морква - холодостійка культура. Насіння проростає при 2-3°С. Сходи переносять зниження температури до мінус 4-6°С, дорослі рослини першого року життя - до мінус 4°С, насінники другого року життя - до мінус 2-4°С. Оптимальна температура формування коренеплодів знаходиться в межах 18-20°С. Морква легко витримує підвищені літні температури завдяки доброму розвитку кореневої системи і майже повному заглибленню коренеплода в грунт.

Вимоги до вологи
Морква характеризується найвищою посухостійкістю серед коренеплодів, проте добре реагує на зволоження грунту і поливи. До вологи вона особливо вимоглива під час проростання насіння і в період інтенсивного потовщення коренеплоду. Не витримує надмірних опадів наприкінці літа, бо її коренеплоди при цьому розстріскуються і втрачають товарні якості. Насінники вимогливі до вологи під час садіння висадків.

Вимоги до світла
Морква - рослина довгого дня, менш вимоглива до світла, проте погано переносить затінення. Незважаючи на це, можливий підсів її за умови, що покривні культури рано звільняють поле.

Вимоги до грунту
Моркву для формування високих урожаїв необхідно вирощувати на родючих грунтах. За виносом поживних речовин наближається до цукрового буряка. На кожну тону коренеплодів витрачається з грунту 3,5 кг/га азоту, 1,5 кг/га фосфору, 7 кг/га калію і 1,6 кг/га кальцію. Добре росте на різних типах грунтів, крім важких глинистих, засолених і кислих грунтів. Високі врожаї одержують на осушених низинних окультурених торфовищах.

У польових сівозмінах кращими попередниками для моркви є озимі зернові, зернові бобові, у кормових сівозмінах - кукурудза на зелений корм і силос, в овочевих сівозмінах - бобові, капуста, огірки, цибуля, помідори. Не доцільно розміщувати після просапних культур у польових сівозмінах. Повертатись на те саме поле можна не раніше як через 7 років.

Насіння моркви очищають, перетирають для звільнення від голочок. Обігрівають на сонці впродовж 4-5 днів. Пізніше насіння калібрують на фракції 1,5-2 мм і більше 2 мм. Перед сівбою його намочують у розчинах мікродобрив (цинк, бор та ін.). Для дражування насіння використовують обволікаючу суміш з торфу, вапна, мінеральних добрив і меляси яв: прилипача. Дражоване насіння краще і рівномірніше висівається має вищу польову схожість. Норма висіву такого насіння менша. Воно забезпечує появу дружних вирівняних сходів і добрий ріст та розвиток високопродуктивних рослин. Моркву вирощують як овочеву і кормову культуру. Під моркву вносять органічні і мінеральні добрива. Восени приорюють 40-50 т/га гною. Норма мінеральних добрив залежить від типу грунту і програмованого врожаю. Для Полісся і Лісостепу рекомендується вносити 80-90 кг/га д.р. азоту, 60-70 кг/га фософору і 90-120 кг/га д.р. калію. Фосфорні і калійні добрива приорюють восени (за винятком 10-15 кг/га д.р. РК що вносять при сівбі). Азотні добрива (1/2 – 2/3) вносять під весняний обробіток грунту, решту у підживлення. На торфовищах застосовують тільки фосфорні і калійні добрива - Р60К120 та мікродобрива (марганець, бор, мідь).

Система обробітку грунту під моркву мало відрізняється від інших коренеплодів. Вона дуже чутлива на глибоку (28-30 см) зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. На початку вегетації рослини розвиваються дуже повільно, сходи пригнічуються бур'янами, тому важливо за допомогою агротехнічних заходів добре очистити поле від бур'янів. Дрібне насіння моркви вимагає високоякісної передпосівної підготовки грунту. Найкраще цього досягти за допомогою комбінованих агрегатів.

Способи сівби Сіють моркву сівалками СОН-2,8А, СПЧ-6МФ, ССТ-12А та ін. Застосовують широкорядний однорядний (45 см) спосіб сівби; стрічковий з відстанню між рядками в стрічці 15 см і між стрічками 45 см; смуговий із смугою до 20 см і відстанню між смугами 45-60 см. Останній спосіб дозволяє більш рівномірно розмістити рослини, збільшити їх кількість. Рослини у смузі ростуть щільно, що підвищує їх конкурентоздатність у боротьбі з бур'янами. У міжряддях бур'яни знищують за допомогою розпушування грунту. Глибина сівби Насіння моркви дрібне, тому його висівають мілко. Глибина його загортання на легких грунтах 2,0-2,5 см, на важких 1,0-1,5 см. Норма висіву Норму висіву встановлюють так, щоб до збирання врожаю густота рослин становила при широкорядній і стрічковій сівбі - 300-350 тис./га, широкосмуговій - 0,7-1,0 млн. Вона залежить від маси 1000 насінин, схожості, способів сівби. При широкорядному способі висівають 2-5 кг/га, стрічковому - 4-6 кг/га. Використовуючи відкаліброване насіння, норму висіву можна зменшити до 1,5-2,0 кг/га. Строки сівби Морква відноситься до культур дуже раннього строку сівби. її насіння повільно проростає, тому сіють при першій можливості виходу агрегатів в поле. У цей час у грунті є достатні запаси вологи для отримання дружних сходів, інтенсивного росту коренеплодів і формування високого врожаю. Запізнення з сівбою на 12 днів у західних районах призводить до зниження польової схожості на 12,5%.

Зразу після сівби проводять коткування для покращення контакту насіння з грунтом. Морква сходить довго - 12-18 днів. Тому ефективним є досходове (через 4-5 днів) і післясходове (через 5-6 днів після появи сходів) боронування. Для знищення ґрунтової кірки проводять боронування посівними боронами ЗБП-0,6А. Якщо проростки моркви біля поверхні грунту, боронування недопустиме, оскільки призводить до пошкодження рослин і зрідження сходів. У такому зазі поле коткують ребристими або кільчасто-шпоровими котками. Проріджування сходів проводять у фазі 4-5 листків на відстань 4-5 см між рослинами. Це трудомістка операція. Тому необхідної густоти потрібно досягати з допомогою менших норм висіву і боронуванням сходів. Дальший догляд за посівами полягає у розпушу ванні міжрядь. Перший обробіток проводять лапами-бритвами на глибину 3-5 см при з'явленні сходів моркви. Через 9-12 днів, в міру проростання бур'янів, проводять наступні розпушування стрільчатими лапами, долотами на глибину 8-12 см. Якщо посіви дуже забур'янені, використовують гербіциди: прометрин (2-3 кг/га) обприскуючи грунт до сходів або у фазі 1-2 справжніх листків культури; фуроре супер, поаст, тарга, набу (1,0-3,0 л/га) обприскуючи посіви у фазі 2-6 листків у злакових бур'янів; стомп (3,0-6,0 л/га), обприскують грунт до сходів моркви. Для захисту від шкідників (моркв'яна муха, листоблішки) застосовують актеллік, волатон, децис.

Збирання врожаю - найбільш трудомісткий процес у технології вирощування моркви. При ручному збиранні затрати досягають до 40-50% і більше від загальних. Тому використовують машини для скошування гички (Е-281, БМ-б, КИР-1,5). Коренеплоди викопують буряко- і картоплекомбайнами, бурякопідіймачами, картоплекопалками. При сівбі на 45 см використовують комплекс бурякозбиральних машин (БМ-6 + РКС-б). Зберігають моркву в кагатах і траншеях при температурі 1-2°С.