Ріжки жита

Інформація
Опис та ознаки
Заходи захисту
Препарати

Інші назви:

житниця, жито голодне, жито чорне, ржанець, ржиця.

Назва латиною:

Claviceps purpurea .

Уражують рослини:

жито посівне

закритого і відкритого грунту

Збудники хвороб:

Claviceps purpurea Tul. .

Основна хвороба:

Ріжки.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Claviceps purpurea (Fr.:Fr.) Tul. (анаморфа: Sphacelia segetum Lev.), який належить до штаму Ascomycota, порядку Hypocreales (раніше: клас Ascomycetes, порядок Clavicipitales). Одночасно з утворенням конідіального спороношення гриб виділяє липку рідину, що нагромаджується на поверхні зав’язей у вигляді дрібних краплин, в яких плавають конідії. Ця рідина має солодкуватий смак і медяний запах, тому її називають „медяна роса”. Солодкувата рідина приваблює комах, які механічно переносять конідії на інші здорові квітки рослин. Частина конідій може розноситися по полях вітром і краплями дощу. Потрапляючи на здорові квіти, конідії проростають, і від них, як і від сумкоспор, формується нова грибниця, яка розвивається до моменту достигання зерна, потім твердіє, утворює одну із видозмін вегетативного тіла і перетворюється у склероції. Основне джерело інфекції — склероції в грунті, які можуть зберігатися понад два роки. Склероції, які перебувають у грунті на глибині 6–8 см, або зовсім не проростають, або проростають, але головки строми не досягають поверхні грунту, і тому їх сумкоспори не можуть бути джерелом інфекції. На посівах зернових культур більше уражуються рослини, розміщені край поля, при дорозі. У середині поля ріжки, як правило, не виявляються. Шкідливість хвороби полягає в зниженні продуктивності рослин. Борошно із зерна з великою домішкою ріжків непридатне до випікання хліба або на корм тваринам, бо може викликати отруєння людей і тварин.

Ознаки хвороби:

Характерною ознакою хвороби є утворення в колосках під час наливання і достигання злаків спочатку фіолетово-синіх, пізніше чорних ріжків (склероціїв) замість зерна. Склероції у декілька раз перебільшують розмір насіння і виступають за межі колоскових лусочок, їх наявність у колосі дуже легко виявити.

Уражують:

Окрім жита гриб 'уражує пшеницю, ячмінь, тритікале, багато видів диких злаків. Під час жнив ріжки потрапляють у грунт. Частина склероціїв у вигляді домішку висіваються разом з насінням. Після перезимівлі в грунті вони проростають, утворюючи від 5 до 30 м’ясистих пурпурових стром. Cтрома (гр. stroma — підстилка) — сплетіння гіф гриба у вигляді плоскої переплетеної підстилки, подушечки, склероція або головки, всередині або на поверхні яких формуються спороносні органи або плодові тіла.

Розвиток:

Рослини жита уражуються під час цвітіння сумкоспорами. Дозрілі сумкоспори під силою осмотичного тиску, що утворюється в сумці, викидаються і розносяться вітром. Окремі із них попадають на квітки рослин і проростають. Гіфи гриба проникають крізь приймочку у зав’язь і швидко розростаються. На грибниці гриб утворює конідіальне спороношення. Конідієносці тісно скупчені, одноклітинні, циліндричні, 9–12 х 2–3 мкм, конідії безбарвні, еліпсоподібні, одноклітинні, розміром 4–6 х 2–3 мкм.

Поширення:

У середині головчастої строми закладаються ближче до поверхні у вигляді безбарвного шару глечикоподібні перитеції, які потім виступають на поверхні строми у вигляді невеличких отворів (сосочків). У кожній головці строми закладаються від 200 до 400 перитеціїв, розміром 275–300 х 82–110 мкм. У кожному перитеції формується по 32 сумки, а в кожній сумці — по 8 сумкоспор. Сумки циліндрично-булаво-подібні, розміром 60–90х2–4 мкм, а сумкоспори ниткоподібні, безбарвні, без перетинок, розміром 50–84х1–1,4 мкм.