Біла гниль селери, пастернаку

Біла гниль селери, пастернаку Рис.1
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Група хвороб: 
Основна хвороба: 

Захворювання в основному проявляється на коренеплодах селери під час їх зберігання у вигляді водянистих мокрих плям, пізніше вкритих білим щільним нальотом — це і є грибниця збудника захворювання. Пізніше на поверхні грибниці формуються чорні склероції. Уражена тканина розм’якшується, буріє, коренеплоди повністю згнивають.

Збудником хвороби є гриб Sclerotinia sclerotiorum de Bary. Патоген характеризується широкою спеціалізацією, уражує понад 360 видів однодольних і дводольних культурних і дикорослих рослин. З овочевих культур гриб уражує капусту, буряк, томати, ріпу, редиску, редьку і багато інших культур.

Склероції гриба є основним джерелом інфекції, які накопичуються в полі і в сховищах. Вони можуть зберігатися на уражених рештках рослин, на підлозі і стелажах овочесховищ, після зберігання коренеплодів селери та іншої ураженої патогеном рослинної продукції, зберігаються у ґрунті декілька років.

Впродовж вегетації рослин збудник поширюється сумкоспорами і вегетативно — шматочками грибниці за допомогою вітру, крапель дощу, комах. У сховищах первинне зараження коренеплодів відбувається при контакті з грибницею пророслого склероція гриба. Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря і температура вище 14 °С.

Більш детально: 

Коренеплоди селери можуть уражуватися ще в полі до збирання врожаю, але найбільш інтенсивний розвиток хвороби, як правило, під час зберігання на зів’ялих або підморожених, ослаблених і пошкоджених коренеплодах. Гриб проникає як через механічні пошкодження, так і через неушкоджені оболонки клітин. У сховищах збудник хвороби поширюється грибницею при контакті хворого коренеплоду з сусіднім здоровим коренеплодом, тому захворювання виявляється у вигляді окремих осередків. Джерелом інфекції можуть бути склероції, які потрапляють в сховище з частками ґрунту або з ураженими рослинними рештками.

Найбільш шкідлива хвороба на коренеплодах в період їх зберігання — викликає масове загнивання. В результаті ураження тканина коренеплоду стає м’якою, мокрою. Уражені коренеплоди є непридатними для вживання в їжу, для переробки і використання як маточники. При посадці уражених коренеплодів в ґрунт, насінники відстають у рості, часто в’януть і гинуть.

 

Перелік стійких сортів

редиска (городня)

селера

пастернак

Селера коренеплідна

Редька чорна

Рекомендовані препарати