Культура цибуля рiпчаста (особливості вирощування та зберігання)

Цибуля ріпчаста (Allium cepa) - дворічна, перехреснозапильна рослина, як і всі цибулі відноситься до сімейства Цибульні.Багата вітамінами, особливо багато їх у зелених листках. Містить багато цукрів 2,4-14% (у залежності від сорту), білка й ефірних олій. Має бактерицидні властивості за рахунок наявності летучих ефірних з'єднань, що одночасно додають цибулі приємний аромат і смак.Ріпчаста цибуля - один із самих необхідних і споживаних овочів. Норма його споживання в рік на одну людину до 10 кг.Використовується у свіжому і переробленому виді.

У культурозміні її розміщують після огірка, помідора, ранньої картоплі і бобових культур.

З органічних добрив під цибулю вносять перегній з розрахунку 5-7 кг/м.кв.. На кислих ґрунтах під зяблеву оранку або перекопування ґрунту вносять мелене вапно з розрахунку 100-200 г/м.кв., а на солонцюватих - 100-300 г/м.кв. гіпсу.

Оскільки насіння цибулі дрібне і проростає довго, ґрунт до сівби старанно готують (як під коренеплоди).

Цибулю на ріпку на грядках висівають широкорядним або широкосмуговим способом. На широкорядних посівах насіння висівають під маркер або дошку прямолінійними грядками з шириною міжрядь 30-45 см, на широкосмугових - з шириною міжрядь по центру 45-60 см і смуги - 12-18 см відповідно. Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби - 1-2, підзимової - 0,5 - 1,0 см. У разі використання насіння першого класу норма висіву становить 0,6-0,7 г/м.кв. за широкорядної сівби і 0,8-1,0 г/м.кв. - за широкосмугової. За підзимової сівби норму висіву насіння збільшують до 1,0-1,2 г/м.кв.. Після сівби борозенки рядків загортають граблями вологим ґрунтом, а навесні ще й дещо ущільнюють. Для одержання більш ранніх і дружних сходів рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою. При мульчуванні перегноєм і торфом треба переконатися, що вони не засмічені насінням бур'янів.

Вирощування цибулі з сіянки За вирощування цибулі ріпчастої з сіянки товарні цибулини одержують на другий рік. На сіянку насіння висівають рано навесні в ті самі строки, що й на ріпку. Спосіб сівби широкосмуговий або багатострічковий. За широкосмугової сівби ширина міжрядь становить 30-45 см, ширина смуги - 5-8 або 12-18 см відповідно. За багатострічкової сівби відстань між стрічками - 30-45 см; у стрічці розміщують 6-8 рядків і більше з відстанню між ними 7-15 см. Норма висіву насіння залежить від способу сівби: при широкосмуговому - 5-7, а багато-стрічковому - 7-9 г/ м.кв.. Глибина висівання 1,5-2 см. Відразу після сівби ґрунт ущільнюють. У роки з посушливою весною глибину сівби збільшують до 2 -2,5 см. При цьому відразу після ущільнення верхній шар ґрунту розпушують граблями на 1-1,5 см. Це сприяє кращому збереженню вологи в зоні розміщення насіння.

Догляд за посівами цибулі на сіянку такий самий, як і на ріпку. У період догляду велику увагу приділяють густоті рослин. На 1 м.кв. грядки їх має бути 400-700 шт. (залежно від способу сівби). За меншої густоти більше утворюється вибірку, а за більшої - сіянка буде дуже дрібною. У південних районах посіви 2—3 рази поливають, останній раз не пізніше, як за 20-25 днів до збирання сіянки.

Збирають сіянку на початку вилягання пера, а в дощові роки - коли цибулини досягнуть 10-15 мм у діаметрі. Рослини, вибрані в сонячну погоду, просушують на градках, а в похмуру або дощову - під накриттям. У цей період пластичні речовини з листків переходять у цибулини, і вони досягають відповідних розмірів. Запізнюватись із збиранням сіянки не можна, оскільки перо швидко відмирає і це утруднює вибирання цибулин. Після просушування на цибулинах зрізують корінці і сухе перо. Перед закладанням на зберігання сіянку сортують за розміром: малогніздих сортів на дві фракції (перша 1,0-1,4 см, друга - 1,5-2,2 см), багатогніздих - на три (перша - 1,5-2,2 см, друга - 2,3-3, третя - 1-1,4 см).

Цибулини малогніздих сортів діаметром 2,3-3 см і багатогніздих діаметром 3,1-3,5 см відносять до вибірку, а ще більших розмірів - до ріпки.

Після сортування сіянку протягом 2-3 тижнів добре просушують на сонці або під навісом. Після цього цибулини шаром 20-30 см розсипають на горищі, краще поблизу димаря. З настанням приморозків сіянку вкривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання сіянки - мінус 1 – плюс 3°С. Замерзлі цибулини не можна чіпати до того часу, доки вони не розмерзнуться. Після розмерзання цибулин і підвищення температури повітря на горищі до 3-5°С сіянку переносять у приміщення і зберігають при температурі 20-25°С. Цибулю сіянку можна зберігати протягом зимового періоду при температурі повітря 20-22°С. Однак за таких умов значна частина цибулин, особливо дрібних, висихає.

За 20-30 днів до висаджування сіянку перебирають. При цьому видаляють загнилі, м'які і висохлі цибулини. Щоб запобігти пошкодженню рослин пероноспорозом, за 12-15 днів до висаджування сіянку прогрівають протягом 8 год при температурі 40-42°С, а від шийкової гнилі - при 43°С. Якщо городник придбав сіянку навесні і не знає, як вона зберігалася, то перед висаджуванням протягом 15-20 днів її слід прогріти при температурі 24-30°С (це значно зменшить стрілкування рослин). Проти шийкової гнилі і ґрунтових шкідників сіянку протруюють препаратом ТМТД (6 - 8 г/кг). Щоб прискорити проростання сіянки, за 1-2 дні перед сівбою цибулини зволожують і накривають мішковиною.

На грядки сіянку висаджують через 10-20 днів після сівби цибулі насінням, тобто в районах Прикарпаття і Полісся - у другій половині, а в південних районах - у першій половині квітня. Висаджувати починають з дрібної фракції, оскільки ці цибулини після проростання найстійкіші до стрілкування. За більш ранніх строків висаджування цибулини проростають при нижчих температурах, що стимулює диференціацію бруньок і збільшує стрілкування рослин. Запізнюватись із висаджуванням сіянки не можна, оскільки цибулини погано укорінюються і продуктивність рослин знижується.

Цибулини висаджують у добре розпушений ґрунт широкорядним способом. Ширина міжрядь 30-45 см, у рядку їх висаджують на відстані 4-6 см. Деякі городники практикують стрічковий спосіб висаджування. При цьому ширина між стрічками 30-45 см, у стрічці розміщують 5-9 рядків з шириною між ними 15-20 см. У рядку цибулини висаджують на відстані 6-8 см одна від одної. На 1 м.кв. грядки висаджують 200-400 г і більше цибулин сіянки залежно від її розміру.

Перед висаджуванням сіянки на грядках нарізують борозенки глибиною 3-5 см. Глибина залежить від розміру цибулин і погодних умов року (у вологі роки борозенки мілкіші, в засушливі - глибші). Висаджують цибулини в борозенки денцем донизу і загортають вологим ґрунтом. Вдавлювати цибулини у ґрунт і ущільнювати його зверху не рекомендується, щоб не травмувати денця і зачатків корінців, які на ньому утворилися.

Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках. Якщо з'являються квітконосні стрілки, їх виломлюють біля основи. Дальший догляд такий самий, як і цибулі з насіння.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. За цей період пластичні речовини з листків переміщуються в цибулини і маса їх збільшується. Після просушування цибулини очищають, якщо потрібно обрізують перо або плетуть у вінки.

Високою є лежкість цибулі гострих сортів, вирощеної на забезпечених елементами живлення та вологою ґрунтах суглинкового та супіщаного гранулометричного складу з реакцією, близькою до нейтральної. Краще зберігається часник літнього садіння. Збирають цибулю добре дозрілою (всихають листки і шийка), швидко. В суху погоду цибуля лежить в валках 1-2 тижні з метою просушування. На сортувальному пункті цибулю звільняють від рослинних решток і калібрують.
В нестійку погоду зібраний врожай цибулі сушать або в сушарках, або на вентильованих майданчиках з тепловентиляційними агрегатами, використовуючи великі питомі подачі повітря – не менше 400 м3/т/год та з температурою плюс 30 .35°С на початку і 40°С в кінці, останні 8-10 годин – повітря з температурою 43 .45°С. Це забезпечує знищення збудника шийкової гнилі, а також кліщів і нематод. При сушінні часнику необхідно зберегти загальну сорочку на цибулинах. Сушіння цибулі та часнику проводять до вологості лусок 14-15% (при такій вологості кулак легко заходить в насип цибулі). У спеціалізованому цибулесховищі спочатку в засіках сушать ворох цибулі до вологості 30%. Потім відминають, сортують цибулю, а згодом досушують до вологості лусок не більше 15%. Цибулю охолоджують і зберігають.
Під час зберігання цибулі і часнику будь-якого цільового призначення важливо підтримувати луски сухими. При їх зволоженні за будь-якої температури починають відростати корінчики, які ще більше вбирають вологи, після чого цибуля проростає.
Цибулю продовольчу крупного і середнього розміру, затаровану в ящики зберігають при температурі 0 .1°С та відносній вологості до 70%. Цибулини насінного призначення середніх розмірів зберігають при температурі плюс 2 .3°С.
Цибулю – сіянку зберігають або при температурі плюс 1-2°С, або тепло-холодним способом. Останній здійснюють так: з настанням температури навколишнього середовища нижчої ніж +15°С, в цибулесховищах підтримують температуру плюс 18°С. Після встановлення зовнішньої температури повітря мінус 1 .2°С протягом 2-3 днів цибулесховище охолоджують, досягнувши температури в масі цибулі 0 .1°С. Цю температуру підтримують доти, поки температура зовнішнього середовища (березень) не підвищиться і не виникне небезпека підвищення температури в масі цибулі – сіянки (температура плюс 2 .10°С є сприятливою для проходження диференціації бруньки і стрілкування зеленої цибулі в полі).
Продовольчий і насінний часник зберігають при температурі плюс 1-3°С та відносній вологості повітря до 70%. Невеликі партії часнику парафінують: головки затарюють в сітки, занурюють у підігріту суміш парафіну (97%) та моногліцерину (2-3%) на 2-3 с. Після цього викладають сітки в ящики, а ящики – в холодильник; де при температурі плюс 1°С зберігають.