Культура помiдори (особливості вирощування та зберігання)

помiдори
помiдори
помiдори
помiдори
Призначення культури: 
Детальніше про саму рослину (рослини): 

Томат, помідор (лат.назва-Lycopersicon) - рослина сімейства Пасльонових, овочева культура, розрізняють 3 види. Батьківщина - Південна Америка, у Європу завезений у середині 16 століття (спочатку в Іспанію, Португалію й Італію).
Томат звичайний обробляють в однолітній культурі. Рослина світло- і теплолюбне. Оптимальна температура росту 20-25°С. При спаді температури до 15°С припиняється цвітіння, до 10°С зупиняється ріст, заморозки 1-2°С згубні для томата.
Краща вологість ґрунту 60-70% повної польової вологоємності, відносна вологість повітря 45-55%, нерівномірне забезпечення вологою приводить до розтріскування плодів і опаданню квіток. Кращі ґрунти (p не нижче 4,5), які добре прогіваються і багаті гумусом. Плоди помідора багаті вітамінами З (27мг%), Р, РР, В1, В2, каротином. Містять 0,95% білка, до 4% вуглеводів, а також солі калію, натрію, кальцію, фосфору і заліза. У зрілих плодах містяться лимонна і яблучна кислоти.

Томати вирощувати бажано розсадним способом. Розсаду звичайно вирощують у теплицях, на грядках під плівковим укриттям, у присадибному господарстві можливо на веранді. Висаджують розсаду в ґрунт (після весняних заморозків) у віці 45-60 доби.

Рослини томата вимогливі до родючості ґрунту. Вони виносять багато живильних речовин із ґрунту. У початковий період формування кореневої системи особливо велика роль фосфору. У наступному, коли починається процес плодоутворення, фосфор разом з калієм сприяють прискоренню цвітіння, дозріванню плодів і підвищенню стійкості рослини до хвороб. Помідор сама вимоглива культура з овочевих до засвоюваного фосфору.

У період росту і плодоносіння особливу роль грає азот. Недолік його негативно позначається на рослині: сповільнюється ріст, листи бліднуть, утворяться дрібні плоди низької якості, знижується стійкість до хвороб. Надлишок азоту викликає буйний ріст листів і втеч, сповільнюється плодоутворення. Також необхідно виявляти турботу про забезпечення рослин повітрям. При придусі в ґрунті насіння повільно проростає, корені припиняються в росту, порушується нормальний процес харчування.

По характері росту розрізняють індетермінантний, детермінантний і напівдетермінантний типи куща. У індетермінантних сортів необмежений ріст стебла, ближчий до суцвіття бічний пасинок росте сильно і продовжує головну вісь, утворюючи могутній і високий (від 2 до 8 метрів) кущ. У детермінантних сортів кущі невеликі, головне стебло самообмежується в рості, закінчуючись суцвіттям. Висота стебла в таких рослин від 40 до 80 см., а в штамбових сортів 30-60 см.

Особливістю детермінантних сортів є низький кущ, головне стебло і пасинки припиняють ріст після утворення 2-4 кистей, перша кисть закладається над 6-7 листом. Ці сорти відрізняються дружним цвітінням і плодоутворенням. Низькорослі сорти розрізняють на штамбові і нештамбові (звичайні), у штамбових сортів кущ компактний, листя гофрованe.

По термінах дозрівання плодів сорту і гібриди томатів поділяють на: скоростиглі 85-105 днів від появи сходів, средньозрілі 105-120 днів і пізньостиглі 120-140 днів. В овочевій сівозміні гарними попередниками томатам є: капуста, огірки, цибуля, баштанні, овочевий горох і цукрова кукурудза.
Помідор вирощують розсадним і безрозсадним способами. За розсадного способу плоди збирають на 20-30 днів раніше, ніж за безрозсадного. Однак розсадний метод більш трудомісткий і дорогий. Зважаючи на те, що у південних районах України тривалий період вегетації, рекомендується до 40-50% помідора вирощувати розсадним і 50-60% безрозсадним способом. Таке співвідношення забезпечує більш рівномірне використання плодів протягом літньо-осіннього періоду.

У західному Лісостепу і на Поліссі, де вегетаційний період коротший і більш вологий клімат, помідор найдоцільніше вирощувати розсадним способом. За безрозсадного способу вирощування плоди достигають пізніше, внаслідок чого товарний урожай і його якість різко знижуються. Для конвеєрного вирощування помідора у південних районах слід використовувати ранньо-, середньо- і пізньостиглі сорти та гібриди. У Лісостепу найбільш доцільно вирощувати ранньо-, середньо- і частково пізньостиглі, а в Прикарпатті - ранньостиглі сорти та гібриди.

Для безрозсадного вирощування помідора краще використовувати середньо- і ранньостиглі сорти та гібриди. Строки висаджування розсади помідора залежать від ґрунтово-кліматичних умов і скоростиглості сорту (гібрида). У південних районах України розсаду ранньостиглих сортів (гібридів) висаджують з 20 до 30 квітня, в Лісостепу - з 1 до 15 травня, у західному Лісостепу і на Поліссі - 10-20 травня, а в районах Прикарпаття - після 18-25 травня, коли мине загроза приморозків. У разі застосування плівкового покриття розсаду помідора висаджують на 5-10 днів раніше. Вік розсади - 60-70 днів (з першою квітконосною китицею). Розсаду середньостиглих сортів висаджують через 5-7 днів після ранньостиглих, а пізньостиглих - через такий же проміжок часу після середньостиглих. У районах Полісся і в західних областях України вирощувати помідор пізньостиглих сортів (гібридів) недоцільно, оскільки формування і достигання плодів припадає на більш пізній період - період епіфітотії фітофторозу, внаслідок чого продуктивність рослин і якість урожаю різко знижуються.

Низькорослі сорти (гібриди) краще вирощувати широкорядним способом з відстанню між рядками 60 см, у рядках - 30-40 см. Глибина висаджування - на 2-5 см глибше горщечка. Якщо рослини дещо витягнуті, їх висаджують похило. При цьому не можна присипати ґрунтом зелені листки, оскільки вони швидко пошкоджуються грибковими хворобами і є джерелом інфекції. Більш високорослі сорти (гібриди) помідора розміщують за схемою 60х60, 70х50-70 см. На грядки розсаду краще висаджувати у другій половині дня (у вечірні години) і поливати (на ямку по 0,75-2 л води залежно від вологості ґрунту). Після висаджування рослин ямки мульчують шаром сухого ґрунту 2-3 см. Це зменшує випаровування вологи і створює сприятливі умови для приживання рослин. Через 5-7 днів на місцях загиблих рослин підсаджують нові, а міжряддя розпушують.

За ранніх строків висаджування рослини помідора часто потрапляють під весняні приморозки. Для боротьби з ними городники використовують прозорі і непрозорі покриття, застосовують димлення, поливи (як на посівах огірка).

За безрозсадного способу вирощування помідора коренева система рослин добре забезпечує їх вологою з нижніх горизонтів ґрунту. Оптимальні строки сівби насіння для південного Степу - 5-10, центрального - 10-20 квітня. Сходи на таких посівах не потрапляють під весняні приморозки. Деякі городники-любителі практикують безрозсадний спосіб вирощування помідора в західному Лісостепу і на Поліссі. Тут їх можна висівати з 25 квітня до 10 травня, а в районах Прикарпаття - з 5 до 15 травня, залежно від погодних умов року. Слід зазначити, що за безрозсадного способу вирощування продуктивність рослин на Правобережжі України різко знижується порівнянно з розсадним.

Сівба: 

Насіння висівають за такою схемою, як висаджують розсаду. У гніздо висівають 4-5 насінин. Глибина загортання насіння 2-3 см. Після сівби гнізда мульчують перегноєм або торфом. Після з'явлення першого справжнього листка рослини проривають, залишаючи в гнізді по 2-3 найкраще розвинених. Бажано, щоб рослини в гнізді були на відстані 7-10 см одна від одної. У фазі 4-5 листків рослини проривають повторно, залишаючи в гнізді по одній (високорослих сортів (гібридів)) або по дві (низькорослих) рослини. Перед прориванням рослини добре поливають. Вирвані рослини (з грудкою землі) використовують як розсаду. Відразу після проривання ґрунт у міжряддях розпушують.

Догляд за посівами: 

У період вегетації догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів у рядках, боротьбі з хворобами й шкідниками і поливах. Слід зазначити, що рослини помідора треба поливати рідко, але великою кількістю води (40-50 л/м.кв.), щоб не створювати підвищеної вологості повітря і запобігати поширенню грибкових хвороб. У південних районах України помідор поливають 6-9 разів, у Лісостепу - 2-5, а на Поліссі та в західних областях - 1-2 рази залежно від погодних умов року. Щоб одержати ранній врожай плодів, рослини формують в одне або два стебла, залишаючи на них по 5-6 плодоносних китиць. За одностеблої форми куща бічні пагони видаляють, за двостеблої, крім центрального стебла, залишають один пасинок над першою китицею. При цьому центральне стебло прищипують над третьою китицею, а пасинок над другою. Усі пасинки видаляють, коли вони мають довжину 3-5 см. Якщо своєчасно не видаляти пасинків, то на рослині утворюється багато пасинків з квітконосними китицями, що значно сповільнює наливання і достигання плодів. Верхівки пагонів після утворення потрібної кількості китиць прищипують, залишаючи над верхньою китицею по 2-3 листки. Одночасно з прищипуванням видаляють усі зайві квітконосні китиці. За своєчасного пасинкування і прищипування на рослинах формуються більші плоди і на 4—5 днів прискорюється їх дозрівання. Штамбові сорти можна вирощувати і без пасинкування. Протягом вегетації рослини помідора двічи підгортають вологим ґрунтом. Це сприяє утворенню додаткової кореневої системи, підвищує стійкість рослин до вилягання, поліпшує їх поживний режим. Вперше рослини підгортають через 15-20 днів після висаджування, вдруге - через 20-25 днів після попереднього підгортання. Якщо рослини розвиваються погано, то через 12—15 днів після висаджування їх підживлюють розчином гноївки (1:5-7), курячого посліду (1:10-12) або мінеральних добрив (10 г аміачної селітри, по 15 г суперфосфату і сірчанокислого калію на 10 л води). На 1 м.кв. витрачають 5-6 л робочого розчину. Після підживлення рослини поливають, щоб змити з них залишки розчину.

Деякі городники практикують колову і шпалерну культуру помідора. Це дає можливість раціональніше використати площу і сонячну енергію, сприяє провітрюванню рослин, що зменшує захворювання грибковими хворобами, запобігає виляганню рослин і дає можливість мати чисті (незабруднені землею) плоди. Для шпалерної культури краще використовувати такі сорти: Господар, Любимий, Круїз; гібриди - Орко, Меран, Муріл та ін. Розсаду висаджують стрічковим способом за схемою 90+50 або 70+50 см. В рядку рослини розмішують на відстані 50-70 см.

Шпалеру встановлюють зразу після приживання рослин або до висаджування розсади. Стовпці 230-250 см заввишки встановлюють посередині вузьких міжрядь: зверху прибивають планками 50-60 см завдовжки, по краях яких натягують дріт. У ґрунт стовпи закопують (вбивають) на глибину 60-70 см. Перший раз рослини підв'язують, коли зав'язуються плоди на другій китиці, наступний - після утворення їх на 4-5 китицях. У період догляду рослини підтримують у чистому від, бур'янів стані, підгортають, пасинкують і систематично обламують листки, що відмирають. Пасинкування та обламування листків потрібно проводити в ранкові години, щоб до вечора ранки підсохли.

Збирання: 

Плоди помідора збирають вибірково, в міру їх дозрівання. Плоди для споживання у свіжому вигляді збирають у червоній стиглості, для короткочасного зберігання - у молочній і бурій. Для тривалого зберігання плоди можна збирати навіть зеленими, але повністю сформованими. За температури 18-20°С вони швидко дозрівають і не втрачають маси і якості. Перед осінніми приморозками всі сформовані зелені плоди доцільно зібрати з рослин з плодоніжкою, розсортувати їх за розміром і розкласти шаром в 1-2 плоди в добре провітрюваному приміщенні (веранда, балкон, горище) для дозрівання. Почервонілі плоди вибирають і використовують за призначенням.

Технологія зберігання врожаю: 

Для тривалішого зберігання непошкоджені зелені плоди вміщують у ящики у 2-3 шари, пересипаючи їх торфом (вологість 30-32%), мохом або тирсою з несмолистих деревних порід. Температура зберігання 10-11°С, відносна вологість повітря 80-85%. (За нижчої температури плоди загнивають, а в разі меншої відносної вологості повітря зморщуються). За таких умов вони можуть зберігатися до 70-100 днів. Досить добре зберігаються плоди на рослинах. Для цього кущі викопують, ставлять в ящики або поліетиленові мішечки і кореневі системи засипають ґрунтом. Потім їх розставляють у теплиці, на веранді, балконі. Кожні 7-10 днів рослини поливають під корінь. Плоди збирають у міру достигання.

Плоди непогано зберігаються також на вирваних рослинах і підвішених корінцями доверху в теплицях, на верандах, балконах тощо за відносної вологості повітря 80-85%. Неплодоносні пагони на рослинах видаляють (щоб зменшити облистненість). Незначну кількість плодів можна зберігати в поліетиленових мішечках товщиною 30-60 мк або в емальованому посуді в холодильнику на нижній полиці.

помiдори - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Продуктив. Урож.
6 пунто 7 F1 З, ВППС: 744744 - Монсанто Холланд Б.В. 2010
IНХ 1577 З, ВППС: 20602060 - ІННОВА СІДС Ко. 2017
IНХ 1624 З, ВППС: 20602060 - ІННОВА СІДС Ко. 2017
Івет F1 З, ВППС, П: 10501050 - Сингента Сідз Б. В. 2007 ун рс ЗГр
Ігідо З, ВППС, ВП: 18521852 - Монсанто Веджітбл ІП Менеджмент Б. В. 2015 ЗГр 160 тон/га
Ігранда З, ВППС: 721721 - Сатімекс Кведлінбург 2000 конс рс Л, С
Імран З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. 2017
Імран З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. 2017 ЗГр 120 тон/га
Інгулецький З: 411
ВППС, ВП: 1698411 - Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
1698 - Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
2009
Індіо З, ВППС: 18331833 - САКАТА ВЕДЖЕТЕБЛЗ ЄУРОП С.А.C. 2017 Л, С 100 тон/га
Інкас F1 З, ВППС: 753753 - Нунемс Б.В. 1997 конс ср Л, П, С висока <=120 тон/га
Інтерленд З, ВППС, ВП: 753753 - Нунемс Б.В. 2016
Іришка З: 402
ВППС: 1781402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук
1781 - Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України
2003 ун рс Л до 55 тон/га
АБ 0311 З, ВППС: 18521852 - Монсанто Веджітбл ІП Менеджмент Б. В. 2018 овоч Л, П, С
Абелюс F1 З, ВППС: 11021102 - Рійк Цваан Велвер ГмбХ 2008
Аватар З, ВППС: 22262226 - КОРА СІДС С.Р.Л 2017 ЗГр 73 тон/га
Аватар З, ВППС: 22262226 - КОРА СІДС С.Р.Л 2017
Аврелий F1 З: 744744 - Монсанто Холланд Б.В. 2001 ун ср ЗГр, С висока
Агіліс З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. 2017
Агіліс З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. 2017 250 тон/га
Пропозиції
Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано
Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано