Держпродспоживслужба опублікувала звіт щодо поширення шкідників на посівах озимих культур
За даними фахівців Держпродспоживслужби, станом на кінець березня коливання нічних та денних температур, випадання дощу та мокрого снігу, ранішні приморозки стримували розвиток та поширення шкідливих організмів у посівах озимих зернових та ріпаку.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, відбувається живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Шкідники за чисельності 0,5-1, осередково до 2 екз. на кв.м (Запорізька, Миколаївська обл.) пошкодили 1-5% рослин. Переважають личинки другого (16%) та третього (84%) віків. У Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській та інших областях відмічено початок підняття у поверхневі шари ґрунту гусениць озимої совки та поодинокі пошкодження ними рослин озимої пшениці. В Одеській області на озимих колосових культурах по краю поля від лісосмуг відмічено літ злакових мух (чорна пшенична, шведська та гессенська), якими заселено 3% обстеженої площі. Середня чисельність імаго становить 3-5екз на 100 п.с. Крайові смуги озимини заселяють хлібні блішки, відроджуються личинки злакових попелиць. У Степу клоп шкідлива черепашка знаходиться в місцях зимівлі чисельністю 0,5-1 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Одеська обл.). Надалі за прогрівання листяної підстилки до 10-12ºС повсюди клопи переміщуватимуться на її поверхню.
На 2-33% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита борошнистою росою та септоріозом уражено 1-6, макс. 15% рослин (Київська обл. – септоріоз). Гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею охоплено 0,6-2% рослин. У понижених місцях рельєфу кореневими гнилями уражено 1-8, макс. до 15% рослин. В Житомирській, Київській, Львівській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській областях снігова пліснява розвивається на 0,5-6% фізіологічно ослаблених рослинах, особливо у місцях пониженого рельєфу. Оздоровлення рослин досягається підживленням їх мінеральними добривами та боронуванням впоперек рядків.
У Запорізькій, Одеській областях посіви озимого ріпаку заселяють чорний ріпаковий та звичайний стебловий прихованохоботники. При виявлені 5-6 жуків на рослину необхідно провести обробку посівів дозволеними до використання інсектицидами. У крайових смугах полів відмічено піщаного мідляка. 2-9% рослин культури (минулорічне листя) охоплено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом (Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Хмельницька, Черкаська обл.). Бактеріозом коренів, сніговою плісеню в осередках Київської, Чернігівської областей уражено 2-6% рослин.
У Одеській області на відростаючих багаторічних травах спостерігається вихід і живлення бульбочкових довгоносиків.
Повсюди триває відбір зразків посівного матеріалу та його фітоекспертиза на виявлення фітопатогенних збудників. За результатами проведених аналізів встановлено, що насіння ярих зернових та зернобобових культур у Вінницькій, Полтавській, Чернівецькій областях заражене збудниками альтернаріозу, аскохітозу, бактеріозу, фузаріозу, гельмінтоспоріозу, пліснявіння в межах 1-6%.
За попередніми результатами перезимівля шкідників плодового саду пройшла задовільно. Загибель зимового запасу яблуневої плодожерки складає 8-12%, яблуневої молі – 10-15%, листокруток – 9-17%, яблуневого пильщика – 12-15%.
Чисельність мишоподібних гризунів регулюється погодними умовами та проведеними захисними заходами. На 4-32% площ озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких до 4 колоній на гектар (Херсонська обл.). На 12-100% обстежених площ багаторічних трав, неугідь 1-6 колоній на гектар (Дніпропетровська, Луганська, Рівненська, Харківська, Херсонська, Черкаська, обл.).
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
Також читайте: