Опис та характеристика рослини Перець однорічний

Перець вважається одним із найдавніших овочів, його вирощували ще п'ять тисяч років тому. Країна походження перцю - Перу.

Поряд з кукурудзою, квасолею та гарбузом, перець однорічний був одним із основних овочів в Америці до Колумба. В Європу перець був завезений лікарем Христофора Колумба. Починаючи з XVI ст перець росповсюджувався по всій Європі і зайняв своє місце в середньоземноморській та балканській кухні.

На території України перець з'явився в кінці XVI ст. Він був завезений з Ірана та Турції. Більш широко поширився в XVIII ст. Промислового значення в Україні перець набув тільки в середині ХІХ ст. В 40-х роках минулого століття його вирощували в районі Одеси, куди його завезли болгари, звідси і одна з назв перцю. Дуже швидке розповсюдження перець овочевий отримав після створення консервної промисловості на заводах, які почали в великих кількостях переробляти його плоди.

Перець широко використовують в кулінарії, його споживають в сирому, вареному чи печеному вигляді. Перець консервують, заморожують, сушать.

Перець дуже багатий на вітаміни, особливо на вітамін С (не поступається лимону і чорній смородині). Зрілі плоди містять 289—324 мг/100 г, у плодах технічної спілості його в три рази менше. Досить з'їсти невеликий шматочок сирого солодкого перцю, всього 30—40 г, щоб задовольнити добову норму людини у цьому вітаміні. Важливо те, що цей вітамін у перці не руйнується протягом 70-80 днів. Крім того, плоди перцю багаті на каротин і рутин, що володіє Р-вітамінною активністю. У медицині рутин застосовується як засіб, що зміцнює стінки кровоносних капілярів. Плоди також містять вітаміни В1, В2 і Е. Незважаючи на таку високу поживність плодів, вживати їхній потрібно обережно, особливо при захворюваннях шлунка, кишківника, печінки і нирок, тому що в них багато ефірних олій і грубої клітковини.

Цвітіння починається в липні і йде постійно до самих заморозків. Першими розкриваються квітки на пагонах першого і другого порядків, потім уже квітки на головному стеблі.

Насінням.

Перець ‑ теплолюбна культура: при температурі нижче 13°С ріст рослин припиняється, несприятлива для нього і температура, яка перевищує 35°С. Заморозки 1°С згубні для сходів.

Перець потребує багатих і розпушених ґрунтів, на важких росте повільно і в жаркі місяці в'яне. Надмірна кількість азоту може призвести до посиленого наростання вегетативної маси і затримання плодоутворення.

Добре реагує на додаткове зволоження. При низькій вологості ґрунту генеративні органи опадають, урожайність знижується.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до технічної стиглості) сорти та гібриди перцю поділяють на ультраранні (тривалість до 100 діб), ранні (101-120 діб), середньостиглі (121-135 діб), середньопізні (136-150 діб) та пізньостиглі (понад 150 діб). Період плодоношення становить у відкритому ґрунті в середньому 42-67 діб, залежно від скоростиглості сорту чи гібриду, а в спорудах закритого ґрунту — 150-300 діб.