Коли садити дерева-навесні або восени?

Коли садити дерева-навесні або восени? Рис.1

Правильна і своєчасна посадка плодового дерева-запорука його успішного зростання, швидкого плодоношення і високих щорічних показників врожайності. Відповідь на питання: коли краще садити, навесні або восени, не має вирішального значення. Більш важливо правильно вибрати період. 

Оптимальним часом посадки або пересаджування саджанців є період їх біологічного спокою. Щоб переконатися в завершенні періоду активної вегетації дерева, досить перевірити стан його пагонів (вони повинні бути здеревілими по всій довжині) і верхівкових бруньок (повинні бути повністю сформовані). 

При осінній посадці слід посадити дерево за 30-45 днів до замерзання ґрунту. Для кліматичної зони середніх широт терміни осінньої посадки саджанців обмежені серединою або кінцем вересня і початком листопада (в умовах теплих зим). В цьому випадку саджанець встигне добре вкоренитися до настання перших передзимових заморозків, і рослина отримує деяку перевагу для успішного і більш раннього весняного розвитку в порівнянні з деревами, чия посадка планується майбутньої весни. До того ж осіння посадка дерев дозволяє заощадити час для весняних робіт в саду. Ще один плюс на користь вибору осінніх термінів посадки – це багатий вибір і сортове розмаїття пропонованих різними розплідниками саджанців.

3987.jpg

При дотриманні основних технологічних правил такі плодові культури як яблуня, груша, вишня, слива і горіх відрізняються хорошою приживлюваністю і при осінній, і при весняній посадках. Більш теплолюбні персик, черешня, деякі сорти груш і абрикос рекомендується садити навесні, щоб знизити ризики зимового вимерзання. Для представників хвойних (сосна, ялина, ялівець, кедр, ялиця) і деяких листяних дерев (каштан, береза, дуб, горіх) також кращі весняні терміни посадки, так як вони відрізняються більш тривалим періодом приживлюваності і можуть недостатньо зміцніти до настання зимового періоду.

Якщо прийнято рішення здійснити закладку майбутнього саду навесні, то слід керуватися принципом: чим раніше, тим краще. Як тільки почнеться танення снігового покриву і відбудеться розмерзання ґрунту, можна викопувати посадкові  ями і садити дерева. При весняній посадці навіть невелика відстрочка може виявитися несприятливою для подальшого розвитку саджанців: погіршується їх приживлюваність, знижується величина приросту, а в кінцевому підсумку затримується початок плодоношення дерев. 

Особливо критичний цей фактор для ягідних культур (смородина, малина, аґрус), які відрізняються надраннім розвитком. Тому їх доцільніше висаджувати восени. Осіння посадка рекомендується і для контейнерних дерев або саджанців із закритою кореневою системою (із земляною грудкою) за умови хорошого стану їх коренів (відсутності механічних пошкоджень, обмороження, висихання і т.п.).

3988.jpg

Кращим посадковим матеріалом для плодових є однорічні саджанці, так як дерева більш старшого віку гірше приживаються, легше травмуються в результаті укорочення скелетних гілок. При пересаджуванні 3-5-річних дерев спостерігається затягування початку періоду плодоношення, в той час як однолітки, отримані зимовим щепленням безпересадочних культур, випереджають по скороплідності навіть дворічні саджанці. За день до посадки саджанці (кореневу систему) поміщають в ємність з чистою водою, а безпосередньо перед розміщенням в посадковій ямі, коріння рослин умочують в глиняній бовтанці (1 частина глини і 2 частини коров'яку, розведені в 5-7 частинах води), не допускаючи найменшого їх висихання. 

У звичайних умовах, на окультурених ґрунтах, розмір посадкових ям повинен забезпечувати вільне розташування кореневої системи саджанця. В умовах сипучого піску основна технологія підготовки ям також сильно не відрізняється. Але попередні розміри повинні бути значно більшими: ширина від 1,5 до 2 м, а глибина – до 1 м. Пісок, викопаний з ями, розподіляється рівномірно на поверхні всієї ділянки, а на дно ями укладається невеликий (8-10 см) шар глини і добре утрамбовується з метою створення ізоляції від дії ґрунтових вод і для попередження втрати осадової та поливної вологи. Далі яму слід наповнити родючим ґрунтом. Через 4-5 років, коли саджанці підростуть, а їх коренева система буде проникати за межі посадкової ями, навколо них можна буде облаштувати додаткові канавки глибиною близько 0,6 м, наповнивши їх поживною ґрунтосумішю, яка забезпечить рослини необхідними мінеральними і органічними добривами на наступному етапі їх розвитку.

Щоб убезпечити саджанці від пошкодження личинками хруща, під час посадки на дно ями вносять інсектицидний препарат або ж використовують народні засоби (відвар цибулиння або часникового лушпиння, подрібнену яєчну шкаралупу, розчин хлорного вапна і т.п.). Підготовленої живильної ґрунтосумішю заповнюють посадкову яму на одну третину її висоти (0,35–0,4 м), насипаючи ґрунт в центр так, щоб утворився конус. Готують ґрунтосуміш з 3-4 відер родючого ґрунту і 2 відер компосту (перегною або торфу), які ретельно перемішують. 

Якість виконання посадкових робіт, а саме акуратність і точність, визначають успішність подальшого розвитку плодових дерев. Слід звернути особливу увагу на глибину розміщення саджанця в посадковій ямі, достатнє ущільнення ґрунту при посадці і правильність розміщення саджанців в певному при розмітці місці (між сусідніми рослинами і в ряду). 

Під час посадки все коріння дерева повинні бути рівномірно розправлені по поверхні земляного конуса. Важливо уникати загинів і заламування навіть найдрібніших корінців саджанця. Присипаючи кореневу систему землею, необхідно періодично струшувати саджанець, трохи піднімаючи його вгору, а ґрунт утрамбовувати, щоб уникнути утворення пустот і повітряних кишень. Коріння рослини повинні якомога тісніше контактувати з ґрунтом для кращого забезпечення дерева поживними речовинами.

3617.jpg

Якщо для однорічних саджанців опора не обов'язкова, то для дворічних і більш старших дерев слід попередньо зміцнити в дні ями вертикальні опорні кілочки, за допомогою яких фіксується стовбур рослини (через 3-4 дні, коли осяде ґрунт). Для однорічних саджанців при осінній посадці створюється захист від холодів і вітрового навантаження у вигляді земляного горбка, насипаного навколо стовбура до висоти 30 см. 

Полив саджанців дуже зручно здійснювати шляхом заповнення водою (3-4 відра) кругового рову, викопаного по краю пристовбурного кола. Щоб зменшити кількість поливів і зберегти належний рівень вологи в ґрунті, ділянку землі під деревом мульчують деревною тирсою, торф'яною крихтою, трав'яними залишками, перепрілими листям та ін.

Джерело: 
agrostory.com.
Читайте більше новин з розділів: 
Стаття Усі новини
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України та світу на нашій сторінці в Facebook, Twitter Telegram.

Коментарі та відгуки